СРОЧНО!!!

1. «Свої віщії персти на живії струни накладає«Слова про Ігорів похід»)
А Боян
Б Ігор
В Кончак Г Всеволод. Д Овлур

2.«Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»
А Всеволода Б Святослава. В Кончака. Г Ігоря
Д Ярослава

3. У «Слові про похід Ігорів» буй-туром (яр-туром) названо
А Святослава. Б Всеволода. В Ігоря. Г Володимира. Д Ярослава

4..Про князя Олега («Слово про похід Ігорів») ідеться в рядку
А «Був же він грозою на ворога, приборкав його полками сильними»
Б «Стоїш ти на полі ратному, сиплеш на воїнів стрілами, гремиш об шоломи половецькі меча- ми гартованими»
В «А сядьмо, браття, на бистрі свої коні, на синій Дін погляньмо»
Г «Мечем незгоду кував, стріли розсівав по землі»
Д «Тобі б сей похід ощебетати, по дереву мислю пурхаючи, розумом ширяючи над
хмарами»

5. Твір Г.Сковороди «Всякому місту – звичай і права» за жанром
А трактат. Б алегоричний вірш. В пісня Г поема
Д байка

6.«Совість, як чистий кришталь» – такий ідеал людини подає Г.Сковорода у творі
А «Dе lіbеrtate»
Б «Собака і Вовк»
В «Бджола та Шершень»
Г «Всякому місту – звичай і права...»
Д «Вступні двері до християнської добронравності»

7.. Бджола — це образ людей, які
(«Бджола та Шершень»)
А живуть крадіжкою чужого
Б бачать смисл свого життя в праці
В розповсюджують науку в суспільстві
Г багато говорять, а потім сумлінно працюють
Д живуть у своє задоволення

8.Хто з українських письменників використав у своїй творчості пісню Г.Сковороди «Всякому городу прав і права», дещо переробивши її зміст
А Г. Квітка-Основ’яненко
Б Ф. Прокопович
В Леся Українка
Г І. Величковський
Д І. Котляревський

9..Поезія Г. Сковороди «De libertate» уславлює
А Б. Хмельницького як символ вольності
Б.мудрість художнього слова
В мирне, спокійне життя за покликанням
Г «сродну працю»
Д красу природи

10.Установіть відповідність між героями «Слово про похід Ігорів» та їхніми репліками
1 Ігор
2 Святослав
3 Ізяслав
4 Всеволод

А Сідлай, брате, свої коні бистрі,
Мої-бо вже готові стоять,
Під Курськом осідлані

Б Укрили мене, — каже, — звечора
Чорним запиналом на ліжку тисовому,
Черпали мені синього вина,
З отрутою мішаного.

В Браття мої, друзі вірні!
Лучче нам порубаними бути,
Ніж полону зазнати!

Г Дружину твою, княже,
Укрили птиці крилами,
Звірі її кров полизали.

Д Вже ж нам про милих своїх
Ні мислю не помислити,
Ні в думці не подумати,
Ні очима їх не побачити.