Verified answer

Ответ:

Золотисті поля рідної землі, як високою хвилею, розтяглись до самого горизонту. Красу цих полів, **які покриті житом**, неможливо передати словами. Їх сяйво під сонячними променями, **що змішується з блакиттю неба**, зачаровує і викликає тепле відчуття єдності з природою.

Маленький ручей, **що тихо шумить крізь зелену траву**, здається сріблястою стрічкою, що перетинає квітучі лани. Його вода, **прозора та блискуча**, відображає ясне небо та куполи дерев. **Співаючи свою пісню**, ручей спускається в долину, зливаючись з могутнім річкам.

Величний ліс, **що межує з полем**, схожий на старовинний замок, повний таємниць та загадок. Його високі дуби, **що стремляться до неба**, мов могутні сторожі, пильно охороняють лісові стежки. Під їхнім густим листям, **що тремтить на вітру**, панує неповторний півтінь, в якому знаходиться прохолода в спекотні літні дні.

Кожна пора року вдягає природу в новий наряд. Весна оживляє все квітами та молодими листочками, **що розпускаються на деревах**. Літо залито золотом пшеничних полів та буйним зеленям. Осінь забарвляє ліс в палітру яскравих вогненних кольорів, **що палають у сонячних променях**, зима ж покриває все навколо пухнастим білим покривалом.

Природа рідного краю, **що надихає на нові звершення**, запам'ятовується на все життя.

Объяснение: