1) Од сосон віє духом теплим, хатнім, погідна тиша спить під синім дахом у гронах світла крони пелехаті. (В.Гей) 2) Чайка на свято кличе: Шевченко іде на Волинь. (Є.Лещук). 3) Знову зозуля століття кує, знову весна на крилі яворовім. (П.Мах). 4) А лихо в друга – поспішай до нього з ковтком води чи з потиском руки. (І.Чернецький). 5) Довго козак молоденький із ворогом бився, аж кінь його вороненький від кулі спинився. (Є.Лещук). 6) Сонячний ранок виплив – буде безхмарне небо.(П.Мах). 7) Я пам’ятаю : в голодний рік ніхто не встрілив лебедя з рушниці. (І.Чернецький). 8) Від тих пісень я завжди оновляюсь, піснями тими ніби причащаюсь, я ними дихаю, працюю і живу. (Є.Лещук). 9) Ще тріпоче в мені світла грудка жива: відгоряє, та не помирає трава (В.Гей). 10) У нашій хаті затишно і тепло, тут за столами злагода і мир. (І.Чернецький).11) З-за небокраю насувалась темна хмара, вітер обганяв її батогом блискавиць. (І.Чернецький). 12) Січневу днину сповила зима, убралася земля, немов до шлюбу.