Verified answer

Відповідь:

оптимістка - «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася… Якби мені за кожною бідою моєю плакати, досі б і очі я виплакала», «Перво тугою тужила я тяжко, а там усе мені стало не вдивовижу, усяка ганьба байдуже І коса заплетена дрібненько, і сорочка на мені біла, — нікому, було, й не хвалюся, про своє життя.."

весела - "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало... "

волелюбна "Любо на волі дихнути!", "Яке ж то життя тоді наше було! Хоч і з бідою, хоч і з лихом, а таке ж то любе, таке благодатне! Легко зітхнути, весело глянути й думати: що зароблю, то все на себе; що й посиджу і поговорю, — нікого не боюся; робитиму чи ні, — ніхто мене не присилує, ніхто не займе". "Поздоров його, мати божа: я вільна! "

розумна, знає багато приказок та прислів"їв, мова дівчини багата, з пестливими словами: "Журбою поле не перейдеш, та й од долі не втечеш". "Той поруч із нею шиється, а той з кутка на неї очима світить; сей за нею у тропу точиться, а той знов збоку поглядом забирає. Вона ж між ними, мов тая перепеличка, звивається (коли розказує про залицяльників панночки)

терпелива  "Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає, — чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною!"

кмітлива, розбирається в людях: "Стріла його веселенька, привітала любо, а він радіє. Не знає, що то вітають не його, — хуторець вітають!" (коли Устина розказує про корисливість панночки) "Він був добрий душею й милостивий пан, та плохий зовсім, — ніщо з його" (про пана)

поважає старших: "Увійшла бабуся старесенька-старесенька, — аж до землі поникає, та вся-усенька зморщена; тільки її очі чорні іще живуть і ясніють", "Бабусечко ж моя люба! А я її здалеку па вздвір'ї пізнала, а пізнавши, заплакала".

щира, говорить правду, яка б гірка вона не була:  "- Дівчино! Лиха наша пані молода? — вимовить Катря. — Недобра! — кажу їй". (щиро зізналася людям, що панночка недобра)

добра, чуйна:  "Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! Захиталась стара: я кинулась до неї; пані — до мене..."

мрійлива, з поетичною душею: "На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сіяє вишнє проміняєте сонечко..."

вірна і любляча дружина:  "Він пригорне мене та подивиться в вічі так-то любо, що чую, наче в мене крила виростають". "То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. Та мене й бог забуде! Він чоловік мій, і добродій мій"

працьовита: "Рано-ранісінько схоплюся; біжу на поденщину. Повертаюся пізно. В руці в мене зароблені гроші".  «Що наша копійка? Кров'ю обкипіла! Та інколи й мені так легко, так-то вже весело стане, як подумаю, що аби схотіла, — зараз і покинути ту службу вільно».

Пояснення: