Ответ:

Осінній вітерець, як веснянка на балу, вигравав свою звабливу мелодію. Казак ступав по траві, наче король сафарі, гордо махаючи кінським хвостом. Перед ним широкі степи, наче багата дівчина на весіллі, розцвітали в жовтому вбранні. Очі казака як блискучі срібла, вони блищали під сонцем як соколи на полюванні. Він був владарем цих просторів, весільним ведмедем на степовій сватбі осені.