тут більше як 100 слів, але може щось сподобається
Давно відомо те, що за красою українська мова заслужено посідає друге місце у світі. Ніжність, мелодійність, гармонійність нашої мови зачаровує. А краса мови помножена на музику створює диво, яке усі називають піснею. Пісня нашого народу вчувається у шелесті листя, шепоті трав, тихому дзюрчанні струмочків, могутньому шумі Дніпра, дзвоні небес. Щедра земля українська й поетами, які мають дивний дар – передати на папері всю красу і велич української пісні, поезії. Одним з таких поетів був Андрій Малишко.
Його поезія зачаровує. Вона сповнена ніжністю, красою, чуттєвістю, щирістю і мелодійністю. Здається, вірші цього поета народжувалися одразу з мелодією. Андрій Малишко був музично обдаровуваною людиною і сам гарно співав, але музику до його творів писали такі відомі композитори як П.Майборода, Л. Ревуцький, А. Штогаренко, П. Козицький, М. Вериківський, С. Козак, О. Білаш та інші. Чудовий тандем талановитих композиторів і не менш талановитого поета подарували нам більше як сто пісень.
Хто з нас не чув цих рядків: «Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,/ Ти водила мене у поля край села,/I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,/ I рушник вишиваний на щастя дала». Кожен рядок цієї пісні наповнений добротою, ніжністю, теплом, батьківською любовʼю та синівською вдячністю.
А які чудові образи постають перед очима при перших же звуках «Київського вальсу»! «Знову цві-туть каштани,/ Хвиля дніпровська б'є,/ Молодість мила, ти щастя моє...». Розкішні свічки каштанового цвіту, могутність Дніпра, краса і затишок українського міста оспівані поетом в цих рядках.
А ще чудові, мелодійні, чарівні пісні «Стежина», «Ми підем, де трави похилі», «Цвітуть осінні, тихі небеса», «Пісня про вчительку» і багато інших.
Чудовий спадок нам залишив Андрій Малишко. Його пісні й досі співають, люблять та цінують багато людей, тому що в них звучить сама душа поета, тому що написані вони від чистого і щирого серця.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
тут більше як 100 слів, але може щось сподобається
Давно відомо те, що за красою українська мова заслужено посідає друге місце у світі. Ніжність, мелодійність, гармонійність нашої мови зачаровує. А краса мови помножена на музику створює диво, яке усі називають піснею. Пісня нашого народу вчувається у шелесті листя, шепоті трав, тихому дзюрчанні струмочків, могутньому шумі Дніпра, дзвоні небес. Щедра земля українська й поетами, які мають дивний дар – передати на папері всю красу і велич української пісні, поезії. Одним з таких поетів був Андрій Малишко.
Його поезія зачаровує. Вона сповнена ніжністю, красою, чуттєвістю, щирістю і мелодійністю. Здається, вірші цього поета народжувалися одразу з мелодією. Андрій Малишко був музично обдаровуваною людиною і сам гарно співав, але музику до його творів писали такі відомі композитори як П.Майборода, Л. Ревуцький, А. Штогаренко, П. Козицький, М. Вериківський, С. Козак, О. Білаш та інші. Чудовий тандем талановитих композиторів і не менш талановитого поета подарували нам більше як сто пісень.
Хто з нас не чув цих рядків: «Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,/ Ти водила мене у поля край села,/I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,/ I рушник вишиваний на щастя дала». Кожен рядок цієї пісні наповнений добротою, ніжністю, теплом, батьківською любовʼю та синівською вдячністю.
А які чудові образи постають перед очима при перших же звуках «Київського вальсу»! «Знову цві-туть каштани,/ Хвиля дніпровська б'є,/ Молодість мила, ти щастя моє...». Розкішні свічки каштанового цвіту, могутність Дніпра, краса і затишок українського міста оспівані поетом в цих рядках.
А ще чудові, мелодійні, чарівні пісні «Стежина», «Ми підем, де трави похилі», «Цвітуть осінні, тихі небеса», «Пісня про вчительку» і багато інших.
Чудовий спадок нам залишив Андрій Малишко. Його пісні й досі співають, люблять та цінують багато людей, тому що в них звучить сама душа поета, тому що написані вони від чистого і щирого серця.
Пояснення: