ДАМ 100 БАЛОВ!!
З праці М. Брайчевського «Приєднання чи возз'єднання?»: «Інтерпретація історії всіх неросійських народів СРСР подавалася як історія їхніх відносин з Росією. І це видавалося за марксизм! З таких позицій оцінювалася і Переяславська рада: “Цим історичним актом була завершена тривала боротьба волелюбного українського народу проти іноземних поневолювачів за возз'єднання з російським народом в єдиній Російській державі”. Тож не будемо дивуватися, що акт возз'єднання розглядався як підбивання підсумків всієї попередньої історії українського народу (коли головною історичною метою його було саме приєднання до Росії); не будемо дивуватися і з того, що саме Переяславська рада стала критерієм періодизації української історії... У зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що протягом багатьох століть український народ боровся головним чином проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу».
Завдання:
1. Як автор доводить абсурдність тези про «возз'єднання»?
2. Пригадайте з курсу історії України у 8-му класі, чому Переяславська рада 1654 р. не могла бути «критерієм періодизації української історії».
3. У чому, на вашу думку, історичне значення статті? Чому вона актуальна й досі?
ДАМ 100 БАЛОВ
Answers & Comments
Ответ:
1.У ній ішлося про те, як оцінювати
«входження» України до Російської держави за Переяславською угодою 1654 р.
Розкриваючи обставини виникнення терміна «возз'єднання», М. Брайчевський
показав його невідповідність попередній радянській історіографії, яка
послуговувалася терміном «приєднання», а найголовніше - фактичному стану
справ.
2.“Цим
історичним актом була завершена тривала боротьба волелюбного українського
народу проти іноземних поневолювачів за возз'єднання з російським народом в
єдиній Російській державі”. Тож не будемо дивуватися, що акт возз'єднання
розглядався як підбивання підсумків всієї попередньої історії українського народу
(коли головною історичною метою його було саме приєднання до Росії);
3. Тому що, росіяни в 1654р. брехали, що ми брацкіє народи, щоб Україна ввійшла в скллад росії і сьогодні ми боремося з цією війною, тому звичайно вона актуальна як ніколи і нашу національну ідею, ідентичність виставляють так, що це націоналізм і проти людського, типу, кацапське це харашо, а українське це все погане.