ДАМ 50 БАЛОВ!!
З праці М. Брайчевського «Приєднання чи возз'єднання?»: «Інтерпретація історії всіх неросійських народів СРСР подавалася як історія їхніх відносин з Росією. І це видавалося за марксизм! З таких позицій оцінювалася і Переяславська рада: “Цим історичним актом була завершена тривала боротьба волелюбного українського народу проти іноземних поневолювачів за возз'єднання з російським народом в єдиній Російській державі”. Тож не будемо дивуватися, що акт возз'єднання розглядався як підбивання підсумків всієї попередньої історії українського народу (коли головною історичною метою його було саме приєднання до Росії); не будемо дивуватися і з того, що саме Переяславська рада стала критерієм періодизації української історії... У зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що протягом багатьох століть український народ боровся головним чином проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу».
Завдання:
1. Як автор доводить абсурдність тези про «возз'єднання»?
2. Пригадайте з курсу історії України у 8-му класі, чому Переяславська рада 1654 р. не могла бути «критерієм періодизації української історії».
3. У чому, на вашу думку, історичне значення статті? Чому вона актуальна й досі?
З праці М. Брайчевського «Приєднання чи возз'єднання?»: «Інтерпретація історії всіх неросійських народів СРСР подавалася як історія їхніх відносин з Росією. І це видавалося за марксизм! З таких позицій оцінювалася і Переяславська рада: “Цим історичним актом була завершена тривала боротьба волелюбного українського народу проти іноземних поневолювачів за возз'єднання з російським народом в єдиній Російській державі”. Тож не будемо дивуватися, що акт возз'єднання розглядався як підбивання підсумків всієї попередньої історії українського народу (коли головною історичною метою його було саме приєднання до Росії); не будемо дивуватися і з того, що саме Переяславська рада стала критерієм періодизації української історії... У зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що протягом багатьох століть український народ боровся головним чином проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу».
Завдання:
1. Як автор доводить абсурдність тези про «возз'єднання»?
2. Пригадайте з курсу історії України у 8-му класі, чому Переяславська рада 1654 р. не могла бути «критерієм періодизації української історії».
3. У чому, на вашу думку, історичне значення статті? Чому вона актуальна й досі?
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
1. Автор доводить абсурдність тези про «возз'єднання», стверджуючи, що історія українського народу була інтерпретована як історія його відносин з Росією, і при цьому, історія України ототожнювалася з історією Росії, або розглядалася через призму їхніх відносин. Така інтерпретація дозволила презентувати Переяславську раду як акт возз'єднання з Росією, хоча насправді це було домовленість між двома державами, які зберігали свою незалежність.
2. Переяславська рада 1654 р. не могла бути «критерієм періодизації української історії», оскільки це був один із важливих історичних подій, який мав свої наслідки для українського народу, але не єдиний. Українська історія складна та різноманітна, і її події повинні оцінюватися у контексті тогочасних політичних, соціальних, економічних та культурних умов.
3. Історичне значення статті полягає у тому, що вона допомагає розібратися в тому, як історія України була інтерпретована в минулому, та як ця інтерпретація вплинула на сучасне уявлення про минуле. Стаття дозволяє критично підійти до стереотипних уявлень про історію України та зрозуміти, як інтерпретація історії може бути використана для політичних цілей.
Відповідь:
Автор доводить абсурдність тези про «возз'єднання», стверджуючи, що історія українського народу була інтерпретована як історія його відносин з Росією, і при цьому, історія України ототожнювалася з історією Росії, або розглядалася через призму їхніх відносин. Переяславська рада 1654 р. не могла бути «критерієм періодизації української історії», оскільки це був один із важливих історичних подій, який мав свої наслідки для українського народу, але не єдинийІсторичне значення статті полягає у тому, що вона допомагає розібратися в тому, як історія України була інтерпретована в минулому, та як ця інтерпретація вплинула на сучасне уявлення про минуле. Стат
Пояснення: