Ответ:Можна почати з того, а що таке жорстокість? Це байдужість до страждань людей, прагнення завдати страждань іншим. Ця риса, на жаль, притаманна людям, через неї багато людей зазнало гірких сліз. Вона приносить тільки біль та страждання. Можна зробити висновок, що жорстокість пробачити ні в якому разі не можна, а особливо, якщо жертвою жорстокості став ти сам.
Новела Любові Пономаренко «Гер переможений» розповідає про німецького в‘язня Фрідріха, який пережив війну, а тим паче воював на боці агресора. Так, можливо, йому нема прощення за це і ми повинні жорстоко засуджувати, цькувати, насміхатися, принижувати цього чоловіка в його останні місяці життя, проте не всі це роблять у творі, а знаєте чому? Тому що ми люди, ми маємо свої емоції, у нас є вміння співчувати. Цей чоловік привернув свою увагу тим, що розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагітки. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли різні прикраси. Діти насміхалися з нього, але жінки жаліли, приносили варену картоплю та одяг.
Фрідріх закінчив життя самогубством, на згадку про його у зимову пору розцвіли його нагітки, а одного разу тріснула стіна у будинку який він будував, там була рукавиця у якій лежала фотографія двох дівчаток - його дітей.
Отож, який висновок можна зробити у такій ситуації? Ставитися до людей без упереджень? Можливо, але чи пробачати жорстокість? На це питання має право відповісти тільки той, хто пережив цю жорстокість від тієї людини. Хтось може ніколи не пробачити і запам‘ятати ту людину на все своє життя, щоб асоціювати її обличчя із чимось поганим та жахливим, а хтось може відпустити цю ситуацію та жити далі.
Answers & Comments
Ответ:Можна почати з того, а що таке жорстокість? Це байдужість до страждань людей, прагнення завдати страждань іншим. Ця риса, на жаль, притаманна людям, через неї багато людей зазнало гірких сліз. Вона приносить тільки біль та страждання. Можна зробити висновок, що жорстокість пробачити ні в якому разі не можна, а особливо, якщо жертвою жорстокості став ти сам.
Новела Любові Пономаренко «Гер переможений» розповідає про німецького в‘язня Фрідріха, який пережив війну, а тим паче воював на боці агресора. Так, можливо, йому нема прощення за це і ми повинні жорстоко засуджувати, цькувати, насміхатися, принижувати цього чоловіка в його останні місяці життя, проте не всі це роблять у творі, а знаєте чому? Тому що ми люди, ми маємо свої емоції, у нас є вміння співчувати. Цей чоловік привернув свою увагу тим, що розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагітки. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли різні прикраси. Діти насміхалися з нього, але жінки жаліли, приносили варену картоплю та одяг.
Фрідріх закінчив життя самогубством, на згадку про його у зимову пору розцвіли його нагітки, а одного разу тріснула стіна у будинку який він будував, там була рукавиця у якій лежала фотографія двох дівчаток - його дітей.
Отож, який висновок можна зробити у такій ситуації? Ставитися до людей без упереджень? Можливо, але чи пробачати жорстокість? На це питання має право відповісти тільки той, хто пережив цю жорстокість від тієї людини. Хтось може ніколи не пробачити і запам‘ятати ту людину на все своє життя, щоб асоціювати її обличчя із чимось поганим та жахливим, а хтось може відпустити цю ситуацію та жити далі.
Объяснение: