Відповідь:

Пояснення:

1. Данило Галицький відновлював і розширював володіння свого батька, Юрія ІІ (1211-1228 рр.), завоювавши Закарпаття, Лемберг та інші землі, а також укладаючи союзи зі сусідніми князівствами.

2. Битва під Ярославом (1253 р.) відіграла важливу роль у відновленні Галицько-Волинської держави, оскільки Данило Галицький переміг татарського хана Батия та відстояв свою незалежність від Золотої Орди.

3.Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди (1245 р.) може бути оцінена як прояв мудрості, оскільки князь вдало провів переговори з ханом Батия та уклав з ним договір, за яким отримав право правити своєю державою без втручання Золотої Орди.

4.Данило Галицький підтримував зв'язки з Польщею, Угорщиною та Болгарією, але не зміг створити антиординську коаліцію через різні інтереси та конфлікти між сусідніми князівствами.

5.Коронація Данила Галицького в 1253 році призвела до збільшення його авторитету серед інших князів та підвищення статусу Галицько-Волинської держави, але також викликала обурення візантійської імперії та Римської церкви.

6. Данило Галицький, щоб відстояти своє князівство від нападів татар, звернувся до польського короля Казимира ІІІ, який надав йому військової допомоги. Разом з польською армією, Данило Галицький відбив Куремську землю від татар і закріпив її за Галицько-Волинським князівством.

Ответ:

Объяснение:

Після смерті батька, Данило Галицький відновлював володіння свого роду на Галичині та Волині. Він розширював свої території, зміцнював замки та фортеці, брав у полон інших князів та великих бояр, щоб покращити своє становище і забезпечити безпеку своїх володінь.

Битва під Ярославом (1253 рік) стала важливою подією для відновлення Галицько-Волинської держави. Вона дозволила Данилу Галицького здобути перемогу над войськом монголо-татарського хана Батия, який намагався підкорити всю Русь. Битва показала силу галицько-волинської армії та зміцнила позиції князя на Русі.

Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди (1245 рік) була виявом мудрості та дипломатії. Князь був змушений поїхати до хана Бату у складі послання Руської землі, щоб уникнути нападу на свої володіння. Він зумів здобути благосклонність хана та забезпечити мир у своїх землях.

Данило Галицький підтримував зв’язки з Польщею, Угорщиною та Литвою, а також намагався створити антиординську коаліцію разом із цими країнами для відбиття монголо-татарської навали на Русь. Однак, через різні причини (політичні, територіальні та економічні), це не вдалося.

Коронація Данила Галицького у Львові в 1253 році мала наслідки як для самого князя, так і для всієї Галицько-Волинської держави. Перш за все, коронація підвищила авторитет Данила в очах інших володарів Русі, а також серед європейських монархів. Крім того, коронація свідчила про те, що Галицько-Волинська держава була досить стійкою і процвітаючою. Однак з іншого боку, це також привело до більшої уваги з боку ворогів, зокрема Монгольської імперії, що в пізніший час відіграє важливу роль у подальшому долі держави.

Данило Галицький активно боровся з Куремською та Бурундаєвою Ордами, які намагалися здобути контроль над Руськими землями. Він підтримував зв'язки з іншими князівствами і містами Русі, укладав союзи та створював антиординські коаліції. Крім того, Данило ввів нову форму оподаткування, що збільшило доходи держави і дозволило удосконалити військову справу. Подібні дії князя сприяли збільшенню впливу та авторитету Галицької держави на Русі, а також дозволили успішно захищати її території від монгольських нападів. Однак, не дивлячись на зусилля Данила, Куремська та Бурундаєва Орди зуміли здобути частину Руських земель і створити загрозу подальшому розвитку Галицько-Волинської держави.