Ответ:

меню святкового обіду в замку Седріка Сакса

Объяснение:

Їжа в період Середньовіччя була доволі одноманітною. Прості люди — селяни й ремісники - найчастіше їли житній хліб, кашу, боби, ріпу, капусту чи зернову юшку, приправлену цибулею і часником. До звичних щоденних напоїв належали настоянки з лісових ягід і трав, а також пиво та вино. М'ясо їли рідко, хіба під час свят. Вряди-годи споживали й молочні продукти. Натомість досить часто їли рибу. Це пояснювалося тим, що майже половину днів у році люди дотримувалися церковних постів. Із солодощів знали лише мед. Цукор завезли в Європу зі Сходу тільки в XIII ст., але він був дуже дорогим і вважався не просто ласощами, а й ліками. Овочі і фрукти теж їли рідко.

Недостатню поживність їжі мешканці середньовічних міст і сіл компепсовували її кількістю: вони вважали себе ситими, коли шлунок переповнювався. Прості люди їли двічі на день. Збереглася навіть давня приказка, що ангели потребують їжу раз на день, люди — двічі, а звірі — тричі. Усі члени селянської родини їли з однієї великої миски.

Суттєво відрізнялося харчування представників вищих кіл суспільства. Тут приготування їжі вважалося мистецтвом. У кулінарних книгах були рецепти, як приготувати для аристократів різну дичину, навіть журавлів і павичів. їжу готували у великих казанах. їх підвішували над вогнем каміна на спеціальних тачках, довжина яких регулювалася. Яйця, кури, м'ясо інших видів — усе варилося разом. Потім їжу приправляли гірчицею, кмином, кропом. Смак і аромат страв поліпшували східними прянощами: перцем, корицею, імбирем, мускатом, шафраном, гвоздикою. Однак такі прянощі були дуже дорогими і не кожен міг їх купити.

Манери поводження середньовічної знаті за столом нам видалися б щонайменше дивними. Перш за все в жодної людини за столом не були власного посуду. Золоті та срібні тарілки, кубки були дорогими, а користуватися глиняним чи дерев'яним посудом вважалося негідним благородної людини. Тому кавалер і дама, які сиділи поруч, їли з однієї миски і пили з одного кубка. Було також прийнято пускати кубки по колу. При цьому надпивали з різних боків, щоб не торкнутися масних слідів від губ, залишених попередником.

М'ясо клали на скибки хліба замість тарілок. Після обіду такі хлібні «тарілки», просякнуті соусом, віддавали убогим або собакам. М'ясо їли руками, великі шматки відрізали ножем. Виделками користувалися тільки у Візантії та Італії. Кістки кидали прямо під стіл. Серветок тоді ще не знали. Правила етикету не забороняли витирати руки об скатертину, аби тільки не об одяг. Перед їжею і, звичайно, після їжі мили руки: до столу слуги підносили кожному чашу з водою.