Verified answer

Ответ:

Весь світ завмер в очікуванні лиха,

Що йде до нас із півночі війна...

В моєму ж серці все напрочуд тихо...

Може, тому що скоро вже весна?!..

Може, тому що є ще Бог Всевишній —

Він є початок всього і кінець!

І... скоро розцвітати білій вишні,

І йти з весняним вітром під вінець...

Може, тому що скоро зІйде грядка,

І що травою в луках зашумить...

Бо все в цей світ приходить по-порядку —

Та лиш Йому відома точна мить!

І тільки Він один, напевне, знає,

Що все, що було досі — недарма!

Я думаю, моя душа не крає,

Бо буде в нас ще не одна зима.

Ще поживем. Відборем. Відвоюєм.

За нами — правда і предвічний Бог!

Ще на кремлівських стінах намалюєм

Тризуб і прапор наших перемог!

А поки що... Готуймося до бою —

Божих дітей проти дітей пітьми.

Точім слова і чистьмо свою зброю —

Бо в Бога йде весна після зими...

другий

Всім доброго вечора! Ми з України!

Ні слава, ні воля не вмерли ще, ні!

Ми — Суми і Харків, і острів Зміїний,

Ми — Київ, Чернігів, Херсон і Ірпінь!

Ми є Маріуполь! Відплата вже близько.

Ніколи не були братами русні,

Бо нас колисали у різних колисках

І різні співали весільні пісні.

Ми — Львів, Миколаїв: в нас доля едина.

Тому не жалійте ні сил, ані куль.

Всім доброго вечора! Ми — Україна!

Усе буде добре — 4.5.0!

З міста, що ракетами розтрощене,

До усього світу прокричу:

Цього року у Неділю Прощену

Я, здається, не усіх прощу!

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!

Та у пеклі цих страждань-терпінь

Все ж стоїть золотоверхий Київ,

Буча, і Гостомель, і Ірпінь.

Ми усе здолаємо і вистоїм!

Потім ще і рештки приберем

Тих усіх, котрі були тут прислані

Вузькооким лисим упирем.

З вами й я і вистою, й вцілію,

Як у землю рідну міцно впрусь.

Я ніколи не прощу Росію.

...Чом відводиш очі, Білорусь?