Предки Шептала:

,,Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней.,,

,,...мати розповідала про гордих білих коней — його дідів та прадідів, що гарцювали на залитім різноколірними вогнями помості, і милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи. Все життя цирк для нього манливо, запаморочливо пахнув святковістю міських ранкових вулиць.,,

Зав'язка: Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней.

,,— Дядьку Степане! Казав завфермою, щоб ви до привода конячину прислали. Бо назавтра свиням зелені нема.,,

Шептало не хотів їхати і хвилювався:

,,На мене вкаже, обов'язково на мене",— думав полохливо, про всяк випадок, щоб прикрість не була несподіваною, хоч певно знав, що Степан його не потривожить.,,

,,— Шептала візьмеш,— сказав конюх хлопчакові. — Тільки зачекай, напою.,,

Білий кінь підвів голову І жалібно глянув на Степана великими водянистими очима.