Verified answer

"Ай дитина ж то вийшла - на славу!

Повновиде, чорняве, головате,

розумне… Тільки якесь невеселе,

вовчкувате, тихе." "Оце, було,

Мотря чи Оришка скаже: "Подай, Чіпко,

води!" або - ножа, або - веретено…

- то він і почне: "А де ж воно лежить, чи

стоїть?" Отак розпита?, повагом

устане, повагом піде, підніме й повагом

подасть…" "Дуже любив Чіпка казки слухати.

В казках його зроду розумна голова

знаходила немалу роботу. " "Та не такий же й

Чіпка вдався, щоб його можна було бійкою

спинити.

Спершу-таки боявся матері, а далі - звик уже

й до бійки, хоч як вона

глибоко іноді в серце впивалася, до живих

печінок доходила… Ой, злий же

він був тоді! Ой, лютий! Він би зміг, - матері

очі видрав, або сам собі що

заподіяв, якби не баба…"