Культ розуму та науки. Гуллівер є розумною істотою, яка цікавиться наукою і прагне пізнати світ. Він володіє багатьма знаннями та навичками, які допомагають йому у різних ситуаціях. Він також захоплюється Лагадою, де люди намагаються поліпшити своє життя за допомогою розумних проєктів і експериментів.
Віра в перетворюючу силу ідей та науки. Свіфт показує, що ідеї та наука можуть змінити суспільство на краще або на гірше, залежно від того, як вони використовуються. Наприклад, у Лапутії науковий прогрес призводить до абсурдностей і тиранії, а у Бробдінгнезом люди живуть у примітивних і жорстоких умовах через недостатній розвиток науки.
Виховання гармонійної людини за законами розуму і природи. Свіфт критикує те, що люди втрачають свою природну сутність і стають жертвами штучних соціальних конструкцій. Він пропонує зразок гармонійної людини у вигляді гуїгнгмим, благородних коней, які живуть у гармонії з природою й одне з одним. Вони мають чисте серце, високий розум і справедливий закон.
Проголошення цінності людини незалежно від походження, утвердження рівності всіх людей. Свіфт викриває те, що люди діляться на класи, партії, нації й ведуть між собою війни та суперечки через дрібниці. Він показує абсурдність і безглуздість таких поділів і конфліктів. Наприклад, у Ліліпутії люди ворогують одне з одним через те, з якого боку розбивати яйце. Він також показує, що людина має бути цінною не за свою зовнішність, а за свою душу і розум. Наприклад, у Бробдінгнезом Гуллівер спілкується з королевою і її придворними на рівних, хоча вони величезні, а він дрібний.
Переосмислення суспільного порядку. Свіфт критикує те, що суспільство будується на принципах насильства, корупції, несправедливості та дурості. Він показує, як люди страждають від поганих законів і правителів, як вони забувають про свої права й обов’язки. Він пропонує альтернативний суспільний порядок у вигляді гуїгнгмим, які живуть за законами розуму і природи, які не знають про гроші, владу, зброю і війни. Вони мають ідеальне суспільство без зла і страждань, яке викликає в Гуллівера повагу і захоплення, але яке Свіфт показує як сумне і холодне, бо воно позбавлене емоцій і почуттів, які роблять людину людиною.
Визнання впливу суспільного і природного середовища на формування людини. Свіфт показує, як Гуллівер змінюється під впливом різних країн, куди він потрапляє. У першій подорожі до Ліліпутії Гуллівер стикається з маленькими людьми, які мають великі амбіції та конфлікти. Він допомагає їм у їхній війні з Блефуску і рятує їх від пожежі, але вони не цінують його доброти й хочуть засліпити його за його відмову виконувати їхні жорстокі накази. Гуллівер почувається вище їх за розумом і мораллю. В іншій подорожі в Бробдінгнаг Гуллівер стає іграшкою для гігантських людей, які поводяться з ним як з твариною чи дитиною. Він бачить всі недоліки та вади людей у збільшеному вигляді й відчуває огиду та страх. Гуллівер втрачає свою гідність і самоповагу. У третій подорожі в Лапуту Гуллівер знайомиться з людьми, які присвячують себе науці та філософії, але не знають, як застосовувати їх на практиці. Він дивується їхнім дивині та безглуздю, але також дізнається багато нового та цікавого. Гуллівер розширює свій кругозір і вчиться новим речам. У четвертій подорожі до країни гуігнгмів Гуллівер зустрічає шляхетних коней, які живуть за законами розуму та природи. Він захоплюється їхньою мудрістю та добротою, але також бачить своє відображення у дзеркалі південь, огидних істот у людському образі. Він усвідомлює свою тваринність і ницість, але також прагне досконалості. Гуллівер змінює своє ставлення до себе та людей.
Answers & Comments
Відповідь:
Пояснення:
Культ розуму та науки. Гуллівер є розумною істотою, яка цікавиться наукою і прагне пізнати світ. Він володіє багатьма знаннями та навичками, які допомагають йому у різних ситуаціях. Він також захоплюється Лагадою, де люди намагаються поліпшити своє життя за допомогою розумних проєктів і експериментів.
Віра в перетворюючу силу ідей та науки. Свіфт показує, що ідеї та наука можуть змінити суспільство на краще або на гірше, залежно від того, як вони використовуються. Наприклад, у Лапутії науковий прогрес призводить до абсурдностей і тиранії, а у Бробдінгнезом люди живуть у примітивних і жорстоких умовах через недостатній розвиток науки.
Виховання гармонійної людини за законами розуму і природи. Свіфт критикує те, що люди втрачають свою природну сутність і стають жертвами штучних соціальних конструкцій. Він пропонує зразок гармонійної людини у вигляді гуїгнгмим, благородних коней, які живуть у гармонії з природою й одне з одним. Вони мають чисте серце, високий розум і справедливий закон.
Проголошення цінності людини незалежно від походження, утвердження рівності всіх людей. Свіфт викриває те, що люди діляться на класи, партії, нації й ведуть між собою війни та суперечки через дрібниці. Він показує абсурдність і безглуздість таких поділів і конфліктів. Наприклад, у Ліліпутії люди ворогують одне з одним через те, з якого боку розбивати яйце. Він також показує, що людина має бути цінною не за свою зовнішність, а за свою душу і розум. Наприклад, у Бробдінгнезом Гуллівер спілкується з королевою і її придворними на рівних, хоча вони величезні, а він дрібний.
Переосмислення суспільного порядку. Свіфт критикує те, що суспільство будується на принципах насильства, корупції, несправедливості та дурості. Він показує, як люди страждають від поганих законів і правителів, як вони забувають про свої права й обов’язки. Він пропонує альтернативний суспільний порядок у вигляді гуїгнгмим, які живуть за законами розуму і природи, які не знають про гроші, владу, зброю і війни. Вони мають ідеальне суспільство без зла і страждань, яке викликає в Гуллівера повагу і захоплення, але яке Свіфт показує як сумне і холодне, бо воно позбавлене емоцій і почуттів, які роблять людину людиною.
Визнання впливу суспільного і природного середовища на формування людини. Свіфт показує, як Гуллівер змінюється під впливом різних країн, куди він потрапляє. У першій подорожі до Ліліпутії Гуллівер стикається з маленькими людьми, які мають великі амбіції та конфлікти. Він допомагає їм у їхній війні з Блефуску і рятує їх від пожежі, але вони не цінують його доброти й хочуть засліпити його за його відмову виконувати їхні жорстокі накази. Гуллівер почувається вище їх за розумом і мораллю. В іншій подорожі в Бробдінгнаг Гуллівер стає іграшкою для гігантських людей, які поводяться з ним як з твариною чи дитиною. Він бачить всі недоліки та вади людей у збільшеному вигляді й відчуває огиду та страх. Гуллівер втрачає свою гідність і самоповагу. У третій подорожі в Лапуту Гуллівер знайомиться з людьми, які присвячують себе науці та філософії, але не знають, як застосовувати їх на практиці. Він дивується їхнім дивині та безглуздю, але також дізнається багато нового та цікавого. Гуллівер розширює свій кругозір і вчиться новим речам. У четвертій подорожі до країни гуігнгмів Гуллівер зустрічає шляхетних коней, які живуть за законами розуму та природи. Він захоплюється їхньою мудрістю та добротою, але також бачить своє відображення у дзеркалі південь, огидних істот у людському образі. Він усвідомлює свою тваринність і ницість, але також прагне досконалості. Гуллівер змінює своє ставлення до себе та людей.