Відповідь:

Пояснення:

У першій частині роману Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Гуллівер показує себе як природну особистість, яка не залежить від соціальних умов і норм. Він не прагне до слави, багатства або влади, а лише до знань і досвіду.

Він також проявляє поєднання краси й добра, коли допомагає ліліпутам у їхньому конфлікті з Блефуску, хоча вони не завжди ставляться до нього з повагою і вдячністю. Він також не хоче завдавати шкоди своїм маленьким друзям, навіть коли вони покарали його за те, що врятував їх від пожежі.

У другій частині роману Гуллівер демонструє себе як розумну істоту, яка може аналізувати та порівнювати різні суспільства і культури. Він критично оцінює свою рідну Англію, порівнюючи її з Бробдінгнезом, де люди живуть у примітивних і жорстоких умовах, і з Лапутою, де науковий прогрес призводить до абсурдностей і тиранії. Він також захоплюється Лагадою, де люди намагаються поліпшити своє життя за допомогою розумних проєктів і експериментів.

У третій частині роману Гуллівер виявляє себе як практична людина, яка володіє багатьма корисними навичками та здатностями. Він може легко навчитися чужих мов, адаптуватися до нових обставин і розв'язувати складні проблеми. Він також показує свою майстерність у медицині, навігації, математиці та інших галузях знання. В цьому виявляється його освічення та раціональність.

У четвертій частині роману Гуллівер проявляє себе як справедлива людина, яка має високий моральний кодекс і не терпить насильства, обману або корупції. Він захоплюється гуїгнгмами, благородними конями, які живуть у гармонії з природою й одне з одним. Він також зневажає єгу, гидких істот в людській подобі, які символізують тваринні елементи людської природи. Він намагається наслідувати гуїгнгмів у своєму способі життя і мислення.