Після революційних подій 1905-1907 рр. на території України відбулися певні покращення у сфері використання української мови у культурі та освіті. Зокрема, було дозволено видавати книги та періодичні видання українською мовою, засновано українські наукові товариства та інші організації. Однак після придушення революції російська влада почала зміцнювати свій контроль над українською мовою і культурою. Зокрема, було запроваджено політику "регіональної мови", яка передбачала переважне використання російської мови у сфері освіти та державних установ на територіях з значною кількістю українців, включаючи Україну. Ця політика суттєво знизила рівень використання української мови у сфері освіти та затримала її розвиток.
Після революційних подій 1905-1907 рр. ситуація з використанням української мови у сфері освіти в Україні не покращилась через кілька причин.
По-перше, після 1905 року Російська імперія ввела політику русифікації, яка передбачала поширення російської мови та культури на території України. Це відбивалося на сфері освіти, де українська мова вважалась "мовою нижчого класу" і не мала рівноправного статусу з російською. Українська мова не була допущена до багатьох навчальних закладів, де навчання проводилось виключно російською мовою.
По-друге, революційні події 1905-1907 рр. спричинили зміни влади в Російській імперії, проте ці зміни не принесли бажаного покращення ситуації з українською мовою. Нова влада також продовжувала політику русифікації, зокрема у сфері освіти.
По-третє, під час цього періоду були введені так звані "тимчасові інструкції" щодо української мови, які обмежували її використання у навчальних закладах. Наприклад, за цими інструкціями, українська мова була дозволена лише у перших двох роках навчання, а потім навчання мало переходити на російську мову. Це обмеження у використанні української мови зробило навчання складнішим для українських учнів та спричинило зменшення кількості українських шкіл.
Отже, ситуація з використанням української мови у сфері освіти в Україні не покращилась після революційних подій 1905-1907 рр. через політику русифікації, недостатні зміни влади та обмеження щодо використання української мови у навчальних закладах. Ці фактори спричинили зниження статусу української мови та зменшення кількості українських шкіл. Внаслідок цього українська мова стала менш представленою у сфері освіти, що мало великий вплив на розвиток української культури та національної свідомості.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Після революційних подій 1905-1907 рр. на території України відбулися певні покращення у сфері використання української мови у культурі та освіті. Зокрема, було дозволено видавати книги та періодичні видання українською мовою, засновано українські наукові товариства та інші організації. Однак після придушення революції російська влада почала зміцнювати свій контроль над українською мовою і культурою. Зокрема, було запроваджено політику "регіональної мови", яка передбачала переважне використання російської мови у сфері освіти та державних установ на територіях з значною кількістю українців, включаючи Україну. Ця політика суттєво знизила рівень використання української мови у сфері освіти та затримала її розвиток.
Відповідь:
Після революційних подій 1905-1907 рр. ситуація з використанням української мови у сфері освіти в Україні не покращилась через кілька причин.
По-перше, після 1905 року Російська імперія ввела політику русифікації, яка передбачала поширення російської мови та культури на території України. Це відбивалося на сфері освіти, де українська мова вважалась "мовою нижчого класу" і не мала рівноправного статусу з російською. Українська мова не була допущена до багатьох навчальних закладів, де навчання проводилось виключно російською мовою.
По-друге, революційні події 1905-1907 рр. спричинили зміни влади в Російській імперії, проте ці зміни не принесли бажаного покращення ситуації з українською мовою. Нова влада також продовжувала політику русифікації, зокрема у сфері освіти.
По-третє, під час цього періоду були введені так звані "тимчасові інструкції" щодо української мови, які обмежували її використання у навчальних закладах. Наприклад, за цими інструкціями, українська мова була дозволена лише у перших двох роках навчання, а потім навчання мало переходити на російську мову. Це обмеження у використанні української мови зробило навчання складнішим для українських учнів та спричинило зменшення кількості українських шкіл.
Отже, ситуація з використанням української мови у сфері освіти в Україні не покращилась після революційних подій 1905-1907 рр. через політику русифікації, недостатні зміни влади та обмеження щодо використання української мови у навчальних закладах. Ці фактори спричинили зниження статусу української мови та зменшення кількості українських шкіл. Внаслідок цього українська мова стала менш представленою у сфері освіти, що мало великий вплив на розвиток української культури та національної свідомості.