Verified answer

Ответ:

Іншим вагомим зовнішнім впливом для становлення українського національного руху було поширення ідей романтизму, який від 1830-х рр. поступово перетворився на провідний напрям духовно-культурного життя українського суспільства. Упродовж ХІХ ст. саме романтизм здійснював визначальний вплив на розвиток української культури. Найвиразніше українська національно-політична спрямованість проглядалася у діяльності полтавської масонської ложі «Любов до істини», яку в 1818 р. заснували місцеві урядовці і поміщики, зокрема, такі українські діячі, як Іван Котляревський, Семен Кочубей, Григорій Тарновський, Сергій Петровський, Григорій Богаєвський. Таким чином, на початку ХІХ ст. головною організаційною формою прояву українського національного руху стала діяльність окремих масонських лож і таємних товариств. У першій третині XIX cт. Правобережжя було полем діяльності польського національно-визвольного руху. Польський визвольний рух у ХІХ ст. переживав глибокі ідеологічні зміни. Замість ідеалів старої шляхетської Польщі поширювалися загальноєвропейські революційні гасла «рівності, свободи і братерства». Принципово новим елементом було те, що ця рівноправність мала поширюватися не лише на шляхетську верству, а й на всі інші стани і народи. Кирило-Мефодіївське товариство своєю національно-політичною програмою поклало початок чіткому розмежуванню російської імперської й української національної ідентичностей як цілком взаємовиключних. Саме від кирило-мефодіївців бере свій початок нова формула української національної ідентичності, за якою бути українським патріотом означало зректися лоялізму до Російської імперії. На початку ХІХ ст. у Наддніпрянщині склалися в цілому сприятливі передумови для зародження модерного українського національного руху.