а) Модерна українська національна ідентичність стала результатом перехресної взаємодії кількох національно-політичних орієнтацій, гострих дискусій про суспільні ідеали, що їх приватно й публічно вели представники тогочасної інтелектуальної еліти.
б)Наприкінці XIX ст. набула сталого характеру співпраця інтелігенції Західної та Східної України. 11 грудня 1873 р. за ініціативою громадських і культурних діячів Центральної та Східної України під керівництвом О. Кониського постало Літературне товариство імені Шевченка у Львові, що мало на меті створити на українських теренах, не підвладних російським цензорам, ґрунт для вільного розвитку української літератури.
в) Поряд з польським продовжував розвиватися український національний рух. Одним з істотних його проявів було утворення й діяльність українських ліберально-буржуазних громад, які виникли наприкінці 50-х — на початку 60-х років XIX ст. у Києві, Полтаві, Чернігові, Харкові та ряді інших міст. Складаючись переважно з представників української дворянської і різночинної інтелігенції, громади, незважаючи на різнорідний склад, спочатку в цілому прихильно ставилися до польського визвольного руху.
4 votes Thanks 3
big410796
ну нічого собі, дуже дякую!! я дуже рада що ти наградив мої відповіді!!
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
а) Модерна українська національна ідентичність стала результатом перехресної взаємодії кількох національно-політичних орієнтацій, гострих дискусій про суспільні ідеали, що їх приватно й публічно вели представники тогочасної інтелектуальної еліти.
б)Наприкінці XIX ст. набула сталого характеру співпраця інтелігенції Західної та Східної України. 11 грудня 1873 р. за ініціативою громадських і культурних діячів Центральної та Східної України під керівництвом О. Кониського постало Літературне товариство імені Шевченка у Львові, що мало на меті створити на українських теренах, не підвладних російським цензорам, ґрунт для вільного розвитку української літератури.
в) Поряд з польським продовжував розвиватися український національний рух. Одним з істотних його проявів було утворення й діяльність українських ліберально-буржуазних громад, які виникли наприкінці 50-х — на початку 60-х років XIX ст. у Києві, Полтаві, Чернігові, Харкові та ряді інших міст. Складаючись переважно з представників української дворянської і різночинної інтелігенції, громади, незважаючи на різнорідний склад, спочатку в цілому прихильно ставилися до польського визвольного руху.