Ответ:

Стародавнє Межиріччя або Стародавня Месопотамія — одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигр і Євфрат. Умовні хронологічні рамки — з середини IV тис до н. е. (епоха Урук) по 12 жовтня 539 р. до н. е. («Падіння Вавилона»). У різний час тут існували царства Шумеру, Аккаду, Вавилонії та Ассирії.

Объяснение:

З IV тис. до н. е. і до XIII ст. н. е. в Межиріччі знаходилися найбільші міста і міські агломерації. У Стародавньому Світі Вавилон був синонімом Світового Міста, а в Середньовіччя — Багдад. Межиріччя процвітало при ассирійському і вавилонському володарюванні, потім і при арабському пануванні. З часів появи шумерів і до падіння Нововавилонського царства на території месопотамської низовини проживало 10% населення всієї Землі.

Це дозволило віднести Межиріччя до одного з найдавніших осередків цивілізації в 4-му — 3-му тис. до н. е., сформувати стародавні міста-держави, серед яких шумерські міста Кіш, Урук (біблійний Ерех), Ур, Лагаш, Умма, семітська місто Акшак, аморейське/шумерське місто Ларса, а також держави Аккад, Ассирія і на початку 2-го тис. до н. е. — Вавилон. Надалі територія Межиріччя входила до складу Ассирії (IX–VII ст. до н. е.), Нововавилонського царства (VII–VI ст. до н. е.).