Відповідь:У XVI-XVIII століттях Китай та Японія мали різні політичні устрої та господарські системи.

У Китаї в цей період була династія Мін, яка контролювала багаті провінції на південному сході Китаю. Мін використовував політику реконструкції країни, розвитку виробництва та торгівлі, щоб збільшити благополуччя та стабільність в країні. Уряд Міну був монопольним і централізованим, контролював ринок та встановлював ціни на продукти, щоб запобігти інфляції. Китайське суспільство було розділене на клани та соціальні групи, але існувала можливість для соціальної мобільності через успішне навчання. Значна увага приділялася культурному та науковому розвитку, що сприяло появі нових винаходів та технологій, таких як друк, компас, порцеляна та ін.

У Японії в цей період була епоха Едо, коли державою правили шогуни з династії Токугава. Шогунат Токугава встановив політику ізоляції Японії від інших країн та розвитку внутрішньої торгівлі та ремесел. Розвиток торгівлі та залучення іноземних технологій були обмежені, що призвело до затримки в господарському розвитку. Японське суспільство було розділене на соціальні класи, які були дуже строго регульовані, і існувала мало можливостей для соціальної мобільності. Значну увагу приділялася культурі та мистецтву, що призвело до розвитку традиційної японської культури, тако

Пояснення:

улачи вот