Африка вважається прабатьківщиною людства, найдавніші археологічні рештки мають вік 7 млн років. Розселялись люди з Африки трьома шляхами: через Гібралтарську протоку, Суецький перешийок, Баб-ель-Мандебську протоку, що в часи зледенінь та активних тектонічних рухів піднімались вище рівня моря.
У неоліті на півночі континенту з'явились перші цивілізації — Стародавній Єгипет, Нубія, Мерое, Стародавня Лівія. Приблизно 3300 років до н. е. у долині Нілу постала держава першої династії фараонів. Долиною Нілу пролягали основні торговельні шляхи того часу, і постійно відбувалося спілкування з іншими сусідніми і більш віддаленими народами. Після катастрофи бронзової доби, у першому тисячолітті до н. е. північне середземноморське узбережжя континенту заселили фінікійці. У районі сучасного Туніса фінікійцями, вихідцями з Тира в Леванті, було засновано колонію Карфаген, що з часом підкорить усе західне Середземномор'я. Фінікійські мореплавці вийшли до Атлатничного океану, відкрили Канарські (заснована колонія Керна) й Азорські острови. Під проводом Ганнона у VI столітті до н. е. досягли узбережжя Гвінеї, де бачили виверження вулкана Камерун та людиноподібних мавп. Одночасно з ганноновою експедицією на південь було організовано експедицію на північ до Британських островів за оловом під проводом його брата Гімількона. Першу подорож навколо Африки було організовано з ініціативи єгипетського фараона Нехо II 600 року до н. е., за його дорученням фінікійським мореплавцям вдалося обійти континент зі сходу на захід за три роки, вирушивши з Червоного моря на південь й повернувшись у дельту Нілу. Під час подорожі вони з'ясували те, що у Південній півкулі сонце у полудень перебуває на півночі.
Давньогрецький «батько історії» Геродот у V столітті до н. е. дав точний і докладний опис природи Єгипту; вказав на щорічні розливи Нілу, хоч і не міг правильно пояснити це явище, описав плавання фінікіян навколо Африки. Описуючи ту фінікійську подорож, Геродот висловив сумнів щодо правдивості їхнього твердження, ніби під час подорожі Сонце було на півночі, але саме цей факт незаперечно доводить, що під час своєї подорожі фінікіяни перетнули екватор й обігнули з континент з півдня. Заселяючи Велику Грецію на території сучасної Італії, давні греки розпочали також колонізацію й африканських берегів. В Киренаїці були засновані Аполонія та Кирена, в дельті Нілу — Навкратіс. Мешканці цих міст збагатили знання європейців про південне Середземномор'я. Після завоювань Александра Македонського Єгипет потрапив на орбіту елліністичної культури. Греками в Єгипті були здійснені обчислення земної окружності — Ератосфен (III століття до н. е.), та висловлено припущення щодо еліптичності земної орбіти — Гіпатія (IV століття н. е.). Останній том «Географії» Страбона був присвячений цілковито опису Африки, в якому він багато місця приділяє Єгипту і розливам Нілу.
Answers & Comments
Ответ:
Африка вважається прабатьківщиною людства, найдавніші археологічні рештки мають вік 7 млн років. Розселялись люди з Африки трьома шляхами: через Гібралтарську протоку, Суецький перешийок, Баб-ель-Мандебську протоку, що в часи зледенінь та активних тектонічних рухів піднімались вище рівня моря.
У неоліті на півночі континенту з'явились перші цивілізації — Стародавній Єгипет, Нубія, Мерое, Стародавня Лівія. Приблизно 3300 років до н. е. у долині Нілу постала держава першої династії фараонів. Долиною Нілу пролягали основні торговельні шляхи того часу, і постійно відбувалося спілкування з іншими сусідніми і більш віддаленими народами. Після катастрофи бронзової доби, у першому тисячолітті до н. е. північне середземноморське узбережжя континенту заселили фінікійці. У районі сучасного Туніса фінікійцями, вихідцями з Тира в Леванті, було засновано колонію Карфаген, що з часом підкорить усе західне Середземномор'я. Фінікійські мореплавці вийшли до Атлатничного океану, відкрили Канарські (заснована колонія Керна) й Азорські острови. Під проводом Ганнона у VI столітті до н. е. досягли узбережжя Гвінеї, де бачили виверження вулкана Камерун та людиноподібних мавп. Одночасно з ганноновою експедицією на південь було організовано експедицію на північ до Британських островів за оловом під проводом його брата Гімількона. Першу подорож навколо Африки було організовано з ініціативи єгипетського фараона Нехо II 600 року до н. е., за його дорученням фінікійським мореплавцям вдалося обійти континент зі сходу на захід за три роки, вирушивши з Червоного моря на південь й повернувшись у дельту Нілу. Під час подорожі вони з'ясували те, що у Південній півкулі сонце у полудень перебуває на півночі.
Давньогрецький «батько історії» Геродот у V столітті до н. е. дав точний і докладний опис природи Єгипту; вказав на щорічні розливи Нілу, хоч і не міг правильно пояснити це явище, описав плавання фінікіян навколо Африки. Описуючи ту фінікійську подорож, Геродот висловив сумнів щодо правдивості їхнього твердження, ніби під час подорожі Сонце було на півночі, але саме цей факт незаперечно доводить, що під час своєї подорожі фінікіяни перетнули екватор й обігнули з континент з півдня. Заселяючи Велику Грецію на території сучасної Італії, давні греки розпочали також колонізацію й африканських берегів. В Киренаїці були засновані Аполонія та Кирена, в дельті Нілу — Навкратіс. Мешканці цих міст збагатили знання європейців про південне Середземномор'я. Після завоювань Александра Македонського Єгипет потрапив на орбіту елліністичної культури. Греками в Єгипті були здійснені обчислення земної окружності — Ератосфен (III століття до н. е.), та висловлено припущення щодо еліптичності земної орбіти — Гіпатія (IV століття н. е.). Останній том «Географії» Страбона був присвячений цілковито опису Африки, в якому він багато місця приділяє Єгипту і розливам Нілу.