Стан тривожності та страху: У пацієнтів, які стикаються з серйозними та невідомими захворюваннями, може виникати велика тривожність і страх. Це пов'язано з невизначеністю щодо прогнозу захворювання, можливих операцій, лікування та можливих ускладнень.

Депресія: Деякі захворювання, особливо ті, що мають хронічний характер або обмежують фізичну активність, можуть викликати депресію у пацієнтів. Вони можуть відчувати себе безсиллими, втратити інтерес до робочої та соціальної активності, ізолюватися від оточуючих.

Неспокій та подразливість: Деякі пацієнти можуть відчувати невміння справлятися зі стресом та подразливість через фізичні дискомфорт і біль. Це особливо властиво для пацієнтів, які переживають болі або обмеження в рухах.

Зниження самооцінки: Захворювання може призводити до зниження самооцінки пацієнтів, особливо, якщо вони втрачають фізичну чи психічну здатність, яка була для них важливою.

Стан надії і бажання одужувати: Незважаючи на труднощі, багато пацієнтів зберігають надію на одужання. Підтримка від лікарів, родини та психологів може сприяти покращенню їхнього психологічного стану.

Психосоматичні прояви: У деяких випадках, психологічний стрес та тривожність можуть призводити до погіршення фізичного стану пацієнтів. Це може включати підвищення артеріального тиску, проблеми зі сном, головні болі тощо.

Різноманітність індивідуальних реакцій: Важливо враховувати, що психологічна реакція пацієнта може бути дуже індивідуальною. Вона залежить від характеру захворювання, особистих рис пацієнта, попереднього досвіду, підтримки оточуючих тощо.