Відповідь:

1) Які політичні табори почали формуватися в середовищі козацької старшини після смерті Б. Хмельницького?

Після смерті Богдана Хмельницького, лідера українського козацтва, серед козацької старшини почали формуватися два основні політичні табори. Це були пропольська та проросійська фракції.

Пропольська фракція, також відома як лівобережці, виступала за тісні зв'язки з Річчю Посполитою і прагнула зберегти статус-кво, встановлений Гадяцьким договором, який надавав козакам певні привілеї та автономію в межах Речі Посполитої. Цю фракцію очолювали багато з найбільш авторитетних і консервативних козацьких старшин, які вбачали в польському союзі спосіб зберегти свій соціальний і політичний статус.

З іншого боку, проросійська фракція, також відома як правобережці, прагнула тісніших зв'язків з Російською імперією і намагалася розширити територію та вплив козацтва. Цю фракцію очолювала молода, більш націоналістично налаштована козацька старшина, яка вбачала в російському союзі шлях до просування інтересів козацької нації та здобуття більшої незалежності від Речі Посполитої.

Ці два політичні табори почали змагатися за вплив і контроль над козацьким гетьманатом, що призвело до низки внутрішніх суперечок і конфліктів. Зрештою, пропольська фракція стала домінуючою силою, і в 1669 році Гетьманщина була інкорпорована до складу Речі Посполитої.

Отже, після смерті Богдана Хмельницького серед козацької старшини почали формуватися два основні політичні табори: пропольська та проросійська фракції. Ці фракції представляли різні бачення майбутнього козацької нації і змагалися за контроль над Гетьманщиною, що призвело до низки внутрішніх суперечок і конфліктів. Зрештою, пропольська фракція стала домінуючою силою, і Гетьманщина була інкорпорована до складу Речі Посполитої.

Пояснення: