Він був позашлюбною дитиною 25-річного заможного флорентійського нотаріуса П'єро Фруозіно ді Антоніо да Вінчі та селянки Катерини ді Мео Ліппі. Перші роки життя, приблизно до 1457 року, Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився з багатою і знатною 16-річною дівчиною на ім'я Альбієра Амадорі. Але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
У 1468 році, коли Леонардо було 16, його батько знову одружився на 20-річній Франчесці Ланфредіні, яка також померла без дітей. Законні спадкоємці П'єро народилися від його третьої дружини Маргарити Ді Гульєльмо, яка народила шістьох дітей, і четвертої та останньої дружини Лукреції Кортіджяні, яка народила йому ще шестеро спадкоємців.
В Італії того часу до позашлюбних дітей ставилися майже як до законних спадкоємців. Леонардо отримав неформальну освіту з латини, геометрії та математики. Батько намагався залучити Леонардо до сімейної професії, але безуспішно: син не цікавився законами суспільства. Багато впливових людей міста Вінчі сприяли подальшій долі Леонардо.
Картина Верроккьо «Хрещення Христа».
Ангел в лівому нижньому куті - творіння пензля Леонардо
Творче життяРедагувати
У середині 1460-х років сім'я Леонардо переїхала до Флоренції, яка на той час була центром християнської гуманістичної думки й культури та була інтелектуальним центром тодішньої Італії. Першим вчителем Леонарда вважають Андреа дель Верроккйо (італ. Andrea del Verrocchio), італійського скульптора та художника епохи Відродження. Це було приблизно в часи смерті великого скульптора Донателло, коли Леонардо було приблизно 14 років. Леонардо став підмайстром Верроккйо ще до 17 років, і пробув на навчанні у нього упродовж семи років.
У майстерні, крім Леонардо, навчалися Перуджино, Лоренцо ді Креді, Аньйоло ді Поло, працював Боттічеллі, часто бували такі відомі майстри, як Гірландайо та ін. У майстерні Верроккйо Леонардо здобув художні навички малювання, живопису, ліплення скульптур. А також вивчав гуманітарні науки та набув деяких технічних знань, включаючи креслення, хімію, металургію, обробку металів, лиття штукатурки, обробку шкіри, механіку та деревообробку.
Answers & Comments
Він був позашлюбною дитиною 25-річного заможного флорентійського нотаріуса П'єро Фруозіно ді Антоніо да Вінчі та селянки Катерини ді Мео Ліппі. Перші роки життя, приблизно до 1457 року, Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився з багатою і знатною 16-річною дівчиною на ім'я Альбієра Амадорі. Але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
У 1468 році, коли Леонардо було 16, його батько знову одружився на 20-річній Франчесці Ланфредіні, яка також померла без дітей. Законні спадкоємці П'єро народилися від його третьої дружини Маргарити Ді Гульєльмо, яка народила шістьох дітей, і четвертої та останньої дружини Лукреції Кортіджяні, яка народила йому ще шестеро спадкоємців.
В Італії того часу до позашлюбних дітей ставилися майже як до законних спадкоємців. Леонардо отримав неформальну освіту з латини, геометрії та математики. Батько намагався залучити Леонардо до сімейної професії, але безуспішно: син не цікавився законами суспільства. Багато впливових людей міста Вінчі сприяли подальшій долі Леонардо.
Картина Верроккьо «Хрещення Христа».
Ангел в лівому нижньому куті - творіння пензля Леонардо
Творче життяРедагувати
У середині 1460-х років сім'я Леонардо переїхала до Флоренції, яка на той час була центром християнської гуманістичної думки й культури та була інтелектуальним центром тодішньої Італії. Першим вчителем Леонарда вважають Андреа дель Верроккйо (італ. Andrea del Verrocchio), італійського скульптора та художника епохи Відродження. Це було приблизно в часи смерті великого скульптора Донателло, коли Леонардо було приблизно 14 років. Леонардо став підмайстром Верроккйо ще до 17 років, і пробув на навчанні у нього упродовж семи років.
У майстерні, крім Леонардо, навчалися Перуджино, Лоренцо ді Креді, Аньйоло ді Поло, працював Боттічеллі, часто бували такі відомі майстри, як Гірландайо та ін. У майстерні Верроккйо Леонардо здобув художні навички малювання, живопису, ліплення скульптур. А також вивчав гуманітарні науки та набув деяких технічних знань, включаючи креслення, хімію, металургію, обробку металів, лиття штукатурки, обробку шкіри, механіку та деревообробку.