Зараз є дуже актуальною темою письменники Одещини.Я хочу розповісти вам про одного із таких письменників. Степан Олійник-дуже відомий письменник в Одесі, тому його твори дуже люблять одесити. Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім'ї. Від тяжких зангоднів батьки вирішили емігрувати до Канади в Кустанайську область. До школи мати проводжала сина за народним звичаем. Спекла калач- для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаеш велику справу-ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна, молитися Богові, "щоб помагав учитися і дав добро на пам'ять". Наука хлопцев давалася легко. Уже в першому класі Степан написав лист до свого батька, який перебував у австрійському полоні. У 1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети "Чорноморська комуна", обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газети. Загинув у 1937 році, у день свого 30-річчя, не знать навіщо, з ярликом "ворога народу", розлучений навіки з поетнісю і любов'ю". По пам'яті відтворив вірші друга, видав окремою книжкою "Горять огні". Також, Степан Олійник закінчив літературний фак Одеського педінституту. Вчителював, працював журналістом. Знайшов свое покликання в гуморі. Він глузував з "Ледаря брехунця", з неграмотного Панаса, з придуманої Вовою хвороби. Юні слухачі знали, що поет по-дружньому хотів допомогти їхнім ровесникам позбутися поганих звичок. Тому, й полюбилися його вірші і малим, і їхнім батькам. Вийшли в світ його гумористичні збірки "Мої земляки", "Наші знайомі", для дітей - "Весела книжка".Діти дуже люблють читати його твори, діти кажуть вони дуже кумедні.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Доповіть
Письменник Одещини
Степан Олійник
Зараз є дуже актуальною темою письменники Одещини.Я хочу розповісти вам про одного із таких письменників. Степан Олійник-дуже відомий письменник в Одесі, тому його твори дуже люблять одесити. Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім'ї. Від тяжких зангоднів батьки вирішили емігрувати до Канади в Кустанайську область. До школи мати проводжала сина за народним звичаем. Спекла калач- для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаеш велику справу-ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна, молитися Богові, "щоб помагав учитися і дав добро на пам'ять". Наука хлопцев давалася легко. Уже в першому класі Степан написав лист до свого батька, який перебував у австрійському полоні. У 1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети "Чорноморська комуна", обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газети. Загинув у 1937 році, у день свого 30-річчя, не знать навіщо, з ярликом "ворога народу", розлучений навіки з поетнісю і любов'ю". По пам'яті відтворив вірші друга, видав окремою книжкою "Горять огні". Також, Степан Олійник закінчив літературний фак Одеського педінституту. Вчителював, працював журналістом. Знайшов свое покликання в гуморі. Він глузував з "Ледаря брехунця", з неграмотного Панаса, з придуманої Вовою хвороби. Юні слухачі знали, що поет по-дружньому хотів допомогти їхнім ровесникам позбутися поганих звичок. Тому, й полюбилися його вірші і малим, і їхнім батькам. Вийшли в світ його гумористичні збірки "Мої земляки", "Наші знайомі", для дітей - "Весела книжка".Діти дуже люблють читати його твори, діти кажуть вони дуже кумедні.
Объяснение:
Оформлення на фото, надіюсь цього тобі вистачить.