Відповідь:

Пояснення:

Одного разу моя бабуся розповіла мені історію про котів, які з'явилися в її дворі. Ці коти не мали господарів та блукали вулицями, знаходячи їжу та притулок де могли. Але одного дня вони з'явилися на подвір'ї моєї бабусі, і все змінилося.

Бабуся почала годувати цих котів, давати їм молоко та наливати воду в миски. І з кожним днем ці коти ставали все більш довірливими та лагідними. Вони приходили на подвір'я кожного дня, чекаючи своєї порції їжі, та подякувати бабусі за її доброту своїм мурчанням.

Але не тільки ці коти знайшли добру людину, яка годувала їх і дбала про них. Кожен день на подвір'ї з'являлися нові коти, що теж знайшли свій шлях до цього райського місця. І бабуся знову приймала їх сердечно, надаючи їм затишок та турботу.

Ці коти не тільки були дякувальні за їжу та притулок, але вони також подарували бабусі безмежну любов та тепло. Вони не просили нічого взамін, крім доброти та турботи.

І я задумався: може, кожен з нас може бути таким котом, який приходить до людей, які потребують допомоги та турботи. Може, ми можемо примножувати доброту, як ці коти, які з'явилися на подвір'ї моєї бабусі. Можливо, кожен маленький акт доброти може зробити цей світ трохи кращим.

Тож давайте бути котами для примноження доброти в нашому світі та допомагати один одному, як ті коти,