Оповідання "Лось" Євгена Гуцала є захоплюючим прикладом протистояння добра і зла. У цьому творі автор розповідає історію про лося, який виявляється в оточенні злих людей. Головний герой, лось, є символом добра і природи, а злий чоловік, який полює на нього, є втіленням зла і жадібності.
В оповіданні видно яскравий контраст між мирним і невинним лосем та злочинними намірами полювальника. Автор спритно передає боротьбу між цими двома силами через напруженість ситуацій та внутрішній конфлікт головного героя. Лось стає символом надії і справедливості, який протистоїть злу, що намагається заволодіти ним.
Це оповідання заохочує нас задуматися над вічним суперництвом між добром і злом. Воно показує, що хоча зло може мати свої моменти перемоги, добро завжди востаннє сміється. Важливо залишатися вірними своїм принципам і боротися за правду і справедливість, навіть у найскладніших ситуаціях.
Оповідання "Лось" Євгена Гуцала зачаровує читача своєю глибокою філософією, моральними роздумами та емоційними переживаннями героїв. Воно показує, що навіть у світі, де зло постійно намагається перемогти, добро завжди має шанс протистояти йому.
Відповідь:Чи можна визначити межі добра і зла? Чи завжди можна вказати причини, що породжують добро і зло? На ці питання, мабуть, ніколи не буде однозначної відповіді. Можливо, тому їх розглядають у своїх творах багато різних письменників світу. Серед них — і український митець Євген Гуцало.
Героєм його невеликого оповідання «Лось» є саме ця велика й красива тварина, що живе у наших лісах. Лось був старий, тому, мабуть, він і провалився в ополонку. Він спробував вибратися, та марно. Лось «усіма чотирма ногами спробував доштовхнутись, але ратиці були вже у воді, і він вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу».
Тварина могла б загинути, якби не два брати-підберезники. Вони були на березі річки і побачили великого старого лося, що борсався в ополонці. Хлопчиків вразив розпач, який «струменів увсебіч» з очей лісового велетня. Ризикуючи життям, хлопчики допомогли лосеві. Старший з братів прорубав сокирою кригу навколо лося і той зміг вибратися.
Та, виявляється, добро і зло у житті йдуть поруч. На жаль… Діти допомогли тварині, а дорослий дядько Шпичак убив лося.
Хочеться запитати Шпичака про те, для чого він це зробив. Невже він помирав з голоду? Ні. Просто чоловік давно полював на тварину, хотілося здолати такого красеня, роги його продати, м’яса скуштувати. Ось якою може бути людська жорстокість.
Сподіваємося, що брати-підберезники розкажуть цю історію жителям села, і Шпичака буде покарано. Адже не може зло перемогти. Бо тоді скінчиться життя
Answers & Comments
Оповідання "Лось" Євгена Гуцала є захоплюючим прикладом протистояння добра і зла. У цьому творі автор розповідає історію про лося, який виявляється в оточенні злих людей. Головний герой, лось, є символом добра і природи, а злий чоловік, який полює на нього, є втіленням зла і жадібності.
В оповіданні видно яскравий контраст між мирним і невинним лосем та злочинними намірами полювальника. Автор спритно передає боротьбу між цими двома силами через напруженість ситуацій та внутрішній конфлікт головного героя. Лось стає символом надії і справедливості, який протистоїть злу, що намагається заволодіти ним.
Це оповідання заохочує нас задуматися над вічним суперництвом між добром і злом. Воно показує, що хоча зло може мати свої моменти перемоги, добро завжди востаннє сміється. Важливо залишатися вірними своїм принципам і боротися за правду і справедливість, навіть у найскладніших ситуаціях.
Оповідання "Лось" Євгена Гуцала зачаровує читача своєю глибокою філософією, моральними роздумами та емоційними переживаннями героїв. Воно показує, що навіть у світі, де зло постійно намагається перемогти, добро завжди має шанс протистояти йому.
Відповідь:Чи можна визначити межі добра і зла? Чи завжди можна вказати причини, що породжують добро і зло? На ці питання, мабуть, ніколи не буде однозначної відповіді. Можливо, тому їх розглядають у своїх творах багато різних письменників світу. Серед них — і український митець Євген Гуцало.
Героєм його невеликого оповідання «Лось» є саме ця велика й красива тварина, що живе у наших лісах. Лось був старий, тому, мабуть, він і провалився в ополонку. Він спробував вибратися, та марно. Лось «усіма чотирма ногами спробував доштовхнутись, але ратиці були вже у воді, і він вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу».
Тварина могла б загинути, якби не два брати-підберезники. Вони були на березі річки і побачили великого старого лося, що борсався в ополонці. Хлопчиків вразив розпач, який «струменів увсебіч» з очей лісового велетня. Ризикуючи життям, хлопчики допомогли лосеві. Старший з братів прорубав сокирою кригу навколо лося і той зміг вибратися.
Та, виявляється, добро і зло у житті йдуть поруч. На жаль… Діти допомогли тварині, а дорослий дядько Шпичак убив лося.
Хочеться запитати Шпичака про те, для чого він це зробив. Невже він помирав з голоду? Ні. Просто чоловік давно полював на тварину, хотілося здолати такого красеня, роги його продати, м’яса скуштувати. Ось якою може бути людська жорстокість.
Сподіваємося, що брати-підберезники розкажуть цю історію жителям села, і Шпичака буде покарано. Адже не може зло перемогти. Бо тоді скінчиться життя
Пояснення: