Кирило-Мефодіївське товариство

Час існування: грудень 1845 – березень 1847 рр

Засновники: Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич

Учасники: Крім засновників, до товариства увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб, Тарас Шевченко.

Програмні документи: "Книга буття українського народу" і "Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія"

Основні ідеї:

• побудова суспільства на засадах християнської моралі, шляхом реформ;
• створення демократичної конфедерації слов'янських народів на чолі з Україною, на принципах рівності і суверенності;
• скасування кріпосного права і станів, знищення царизму;
• встановлення демократичних прав і свобод для громадян;
• зрівняння у правах усіх слов'янських народів щодо їхньої національної мови, культури і освіти.

Діяльність: Діяльність членів товариства зводилась до зустрічей у квартирах Костомарома або Гулака, де вони вели наукові диспути, обговорювали програмні документи. Проводили приватні бесіди з мололлю, інтелігентами, дрібними чиновниками. Вели активну громадсько-політичну діяльність. Розповсюджували програмні документи, ідеї братства, прокламації, твори Тараса Шевченка. Займалися науковою працею та виступали з лекціями в навчальних закладах Києва.

Значення діяльності: Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братсва полягає у тому, що вони зробили першу спробу української інтелігеції вдатися до політичної боротьби. Вони першими розробили широку політичну програму національно-визвольного руху, що стало вказівним знаком для наступників.