Verified answer

Ответ:

Одна бабуся дуже сильно любила квіти. Тому мала чудовий квітник.Головною прикрасою його були дві троянди.Одна -- яскраво червона. Особливо гарною квітка виглядала, коли ранкові промінці сонця виблискували у краплинах роси, що зібралися на квітці.Інша квітка -- блідо-рожева. Навіть майже біла. І така тендітна, що стала подругою місяця,який щоночі розповідав троянді історії своїх подорожей по світу.Так і жили квіти: одна, чекаючи сонячного променя, інша -- нічних історій.Та одного ранку все змінилось."Що таке? Що це?" -- думали маленькі квіти братчики."Щось незнайоме," -- крізь сон подумав піоновий кущ.Тільки квіти троянди побачили,що розбудило цілий сад.До бабусі приїхала онучка.Маленька Вікторія бігла босими ніжками по доріжці, поки не побачила квітів.Дівчинка нагнулась і погладила братчики.-- Які гладенькі! -- вигукнула радо вона.Потім нагнулась і понюхала.Далі Вікуся підняла голівку і побачила червону троянду:-- Красунечка, -- прошепотіла маленька.А блідо-рожеву квітку від дівчинки ховали листочки.Маленька побігла в будинок.-- Чула? Я красунечка! -- запишалась собою червона троянда, на пелюстках якої вигравала у промінні роса.Та тендітна подруга їй не заздрила, листяко від неї потягнулось до ранкового сонечка, і квітка розкрилася в усій красі, розносячи по саду гакий ніжний запах.Вікуся згодом знову прийшла в сад.І побачила блідорожеву троянду.Та росла квітка високо, дівчинка намагалась її дістати, та вколола пальчика.Тому, з плачем, кинулася геть.Бабуся пояснила, що квіти так захищаються, тому маленька з того часу лише здалека дивилась на красунь.А вони дарували дівчинці чудовий запах. І поруч з старшими сестрами на кущах з'явились менші квіточки, задіючи захвату маленької господині.Тепер місяцеві розповіді слухали обидва кущі, але недовго.Бо Вікторію вранці слід зустрічати у всій красі, а для цього треба добре поспати.

Объяснение:

Объяснение:

Казка про дві троянди

Одна бабуся дуже сильно любила квіти. Тому мала чудовий квітник.

Головною прикрасою його були дві троянди.

Одна -- яскраво червона. Особливо гарною квітка виглядала, коли ранкові промінці сонця виблискували у краплинах роси, що зібралися на квітці.

Інша квітка -- блідо-рожева. Навіть майже біла. І така тендітна, що стала подругою місяця,який щоночі розповідав троянді історії своїх подорожей по світу.

Так і жили квіти: одна, чекаючи сонячного променя, інша -- нічних історій.

Та одного ранку все змінилось.

"Що таке? Що це?" -- думали маленькі квіти братчики.

"Щось незнайоме," -- крізь сон подумав піоновий кущ.

Тільки квіти троянди побачили,що розбудило цілий сад.

До бабусі приїхала онучка.

Маленька Вікторія бігла босими ніжками по доріжці, поки не побачила квітів.

Дівчинка нагнулась і погладила братчики.

-- Які гладенькі! -- вигукнула радо вона.

Потім нагнулась і понюхала.

Далі Вікуся підняла голівку і побачила червону троянду:

-- Красунечка, -- прошепотіла маленька.

А блідо-рожеву квітку від дівчинки ховали листочки.

Маленька побігла в будинок.

-- Чула? Я красунечка! -- запишалась собою червона троянда, на пелюстках якої вигравала у промінні роса.

Та тендітна подруга їй не заздрила, листяко від неї потягнулось до ранкового сонечка, і квітка розкрилася в усій красі, розносячи по саду гакий ніжний запах.

Вікуся згодом знову прийшла в сад.

І побачила блідорожеву троянду.

Та росла квітка високо, дівчинка намагалась її дістати, та вколола пальчика.

Тому, з плачем, кинулася геть.

Бабуся пояснила, що квіти так захищаються, тому маленька з того часу лише здалека дивилась на красунь.

А вони дарували дівчинці чудовий запах. І поруч з старшими сестрами на кущах з'явились менші квіточки, задіючи захвату маленької господині.

Тепер місяцеві розповіді слухали обидва кущі, але недовго.

Бо Вікторію вранці слід зустрічати у всій красі, а для цього треба добре поспати.