Про матір, Тетяну Андріївну Власенко, знаємо, що вона походила з козацького роду і привела на світ п'ятеро дітей. З них трійко померли під час епідемії тифу. Після закінчення народної школи в рідному селі Кирило навчався чотири роки в повітовій школі Миргорода, а потім у Полтавському реальному училищі.
У віці 20 років Осьмак, очевидно, визначився з майбутнім фахом і вступив до Московського сільськогосподарського інституту. Навчання він поєднував з журналістикою. Цікаво, що молодий студент співпрацював з журналом "Украинская жизнь", редагував який ще тоді маловідомий громадський діяч і публіцист Симон Петлюра.
Перша світова війна
Її Кирило зустрів на Південно-Західному фронті, де, як представник Всеросійського земського союзу (земства - виборні органи місцевого самоврядування, а земські збори, земські управи в Російській імперії завідували освітою, охороною здоров'я, будівництвом доріг тощо), Осьмак займав посаду завідувача казенного харчового пункту для цивільного населення.
Тут Кирило зустрів свою першу велику любов Марію Юркевич. Вона походила з Волині, закінчила Бестужівські жіночі курси у Санкт-Петербурзі і з патріотичних переконань поступила на службу в Комітет Червоного Хреста. Звідти її направлено у Збараж керувати яслами для сиріт, батьків яких забрала війна.
Вінчалися молодята на Різдвяні свята 1916 року, а в жовтні світ побачив їх син Олег. Родина Осьмаків поселяється в Києві, Марія вчителює у трудовій колонії, а Кирило працює у постачанні війська.
Кирило Осьмак під час Першої світової. Фото: exo.in.ua
17 березня 1917 року Осьмак - серед тих, хто створює у Києві організацію, котра незабаром перетворилася на парламент революційної України.
Кирило Іванович представляв у Центральній Раді губернське земство. У січні 1918 року українські есери (соціалісти-революціонери) висунули від Румунського фронту вже шанованого діяча на вибори до Установчих зборів у своєму партійному списку під першим номером.
Осьмак працює в Генеральному секретаріаті земельних справ, де завідує видавничим відділом.
Будучи прихильником Центральної Ради, він не сприйняв гетьманський переворот Скоропадського, навіть взяв участь у чиновницькому страйку, за що був попертий з роботи новою адміністрацією.
Опісля приходу більшовиків геть відійшов від політики, знайшовши своє покликання у радянській кооперації. Майбутній лідер повсталої України завідував буряківництвом у Центральному сільськогосподарському кооперативному союзі.
Answers & Comments
Ответ:
реїхав з Курської губернії.
Про матір, Тетяну Андріївну Власенко, знаємо, що вона походила з козацького роду і привела на світ п'ятеро дітей. З них трійко померли під час епідемії тифу. Після закінчення народної школи в рідному селі Кирило навчався чотири роки в повітовій школі Миргорода, а потім у Полтавському реальному училищі.
У віці 20 років Осьмак, очевидно, визначився з майбутнім фахом і вступив до Московського сільськогосподарського інституту. Навчання він поєднував з журналістикою. Цікаво, що молодий студент співпрацював з журналом "Украинская жизнь", редагував який ще тоді маловідомий громадський діяч і публіцист Симон Петлюра.
Перша світова війна
Її Кирило зустрів на Південно-Західному фронті, де, як представник Всеросійського земського союзу (земства - виборні органи місцевого самоврядування, а земські збори, земські управи в Російській імперії завідували освітою, охороною здоров'я, будівництвом доріг тощо), Осьмак займав посаду завідувача казенного харчового пункту для цивільного населення.
Тут Кирило зустрів свою першу велику любов Марію Юркевич. Вона походила з Волині, закінчила Бестужівські жіночі курси у Санкт-Петербурзі і з патріотичних переконань поступила на службу в Комітет Червоного Хреста. Звідти її направлено у Збараж керувати яслами для сиріт, батьків яких забрала війна.
Вінчалися молодята на Різдвяні свята 1916 року, а в жовтні світ побачив їх син Олег. Родина Осьмаків поселяється в Києві, Марія вчителює у трудовій колонії, а Кирило працює у постачанні війська.
Кирило Осьмак під час Першої світової. Фото: exo.in.ua
17 березня 1917 року Осьмак - серед тих, хто створює у Києві організацію, котра незабаром перетворилася на парламент революційної України.
Кирило Іванович представляв у Центральній Раді губернське земство. У січні 1918 року українські есери (соціалісти-революціонери) висунули від Румунського фронту вже шанованого діяча на вибори до Установчих зборів у своєму партійному списку під першим номером.
Осьмак працює в Генеральному секретаріаті земельних справ, де завідує видавничим відділом.
Будучи прихильником Центральної Ради, він не сприйняв гетьманський переворот Скоропадського, навіть взяв участь у чиновницькому страйку, за що був попертий з роботи новою адміністрацією.
Опісля приходу більшовиків геть відійшов від політики, знайшовши своє покликання у радянській кооперації. Майбутній лідер повсталої України завідував буряківництвом у Центральному сільськогосподарському кооперативному союзі.