Народився в селі Гриньки Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку.
У 1855 почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. Закінчивши гімназію, вступив на природничий факультет Харківського університету. Але в 1860 родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола перевівся до Київського університету.Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка.Микола Лисенко товаришував з Михайлом Старицьким та з Косачем (батьком Лесі Українки). На канікулах після 5 класу гімназії Лисенко та Старицький закохалися в одну й ту саму дівчину. Вона гостювала на сусідньому хуторі, звати її було Текла. Ревнощів між хлопцями не було, і вони разом склали план, як завоювати її серце. Вирішили, що Микола напише музику, а Михайло – вірші. Так і зробили. Коли батьків не було вдома, паничі в парадних гімназичних мундирах подалися до Теклі. Вона сиділа на хуторі сама. Хлопці після вечірнього чаю з успіхом оприлюднили свій спільний твір. У нагороду Текля простягнула їм обидві руки для поцілунку і лишила їх ночувати на хуторі – щоб уранці їхати разом на пікнік до Дніпра. Хлопці не спали – ділилися враженнями та планами на завтра. На світанку з дому прислали грізну записку з наказом негайно повертатися. Нещасні коханці поїхали, не попрощавшись.Перша дружина композитора – Ольга О’Коннор – донька поміщиків шотландсько-французького походження. Вони жили в Миколаївці, у ній молодята й вінчалися в липні 1868 року. Вони з Ольгою прожили 12 років, але не мали дітей. Очевидно, через те й розійшлися
Другою його дружиною стала Ольга Антонівна, яка була його коханкою довгий час. Вона хотіла в нього вчитися грі на фортепіано – для вступу до консерваторії. Народила Лисенкові п’ятьох дітей. Померла 1900-го при народженні останнього – Тараса.
На схилі літ він мав іще один роман – із молодшою на 44 роки Інною Андріанопольською. Побачив її в Інституті шляхетних дівчат: вона там училася, а він викладав музику. Листування йшло через класну даму мадам Журавську.
У нього була закохана не одна інститутка. Через те ревнива Інна навіть посварилася з подругою Марусею Жученко. І Лисенко мусив виправдовуватися: мовляв, він байдужий до Марусі.Помер Микола Лисенко раптово. У вересні 1912 року його приятель, професор Триштель, застерігав, що серце композитора в ненадійному стані. Вранці 24 жовтня Микола Віталійович зібрався йти до Музично-драматичної школи – і тут стався серцевий напад. За півгодини маестро не стало. Олена Пчілка згадувала, що після смерті на його обличчі ще якийсь час лишався живий вираз жалю й смутку. Згодом він зійшов і лице покійника стало суворе.
М.Лисенко писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва.
Answers & Comments
Ответ:
Народився в селі Гриньки Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку.
У 1855 почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. Закінчивши гімназію, вступив на природничий факультет Харківського університету. Але в 1860 родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола перевівся до Київського університету.Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка.Микола Лисенко товаришував з Михайлом Старицьким та з Косачем (батьком Лесі Українки). На канікулах після 5 класу гімназії Лисенко та Старицький закохалися в одну й ту саму дівчину. Вона гостювала на сусідньому хуторі, звати її було Текла. Ревнощів між хлопцями не було, і вони разом склали план, як завоювати її серце. Вирішили, що Микола напише музику, а Михайло – вірші. Так і зробили. Коли батьків не було вдома, паничі в парадних гімназичних мундирах подалися до Теклі. Вона сиділа на хуторі сама. Хлопці після вечірнього чаю з успіхом оприлюднили свій спільний твір. У нагороду Текля простягнула їм обидві руки для поцілунку і лишила їх ночувати на хуторі – щоб уранці їхати разом на пікнік до Дніпра. Хлопці не спали – ділилися враженнями та планами на завтра. На світанку з дому прислали грізну записку з наказом негайно повертатися. Нещасні коханці поїхали, не попрощавшись.Перша дружина композитора – Ольга О’Коннор – донька поміщиків шотландсько-французького походження. Вони жили в Миколаївці, у ній молодята й вінчалися в липні 1868 року. Вони з Ольгою прожили 12 років, але не мали дітей. Очевидно, через те й розійшлися
Другою його дружиною стала Ольга Антонівна, яка була його коханкою довгий час. Вона хотіла в нього вчитися грі на фортепіано – для вступу до консерваторії. Народила Лисенкові п’ятьох дітей. Померла 1900-го при народженні останнього – Тараса.
На схилі літ він мав іще один роман – із молодшою на 44 роки Інною Андріанопольською. Побачив її в Інституті шляхетних дівчат: вона там училася, а він викладав музику. Листування йшло через класну даму мадам Журавську.
У нього була закохана не одна інститутка. Через те ревнива Інна навіть посварилася з подругою Марусею Жученко. І Лисенко мусив виправдовуватися: мовляв, він байдужий до Марусі.Помер Микола Лисенко раптово. У вересні 1912 року його приятель, професор Триштель, застерігав, що серце композитора в ненадійному стані. Вранці 24 жовтня Микола Віталійович зібрався йти до Музично-драматичної школи – і тут стався серцевий напад. За півгодини маестро не стало. Олена Пчілка згадувала, що після смерті на його обличчі ще якийсь час лишався живий вираз жалю й смутку. Згодом він зійшов і лице покійника стало суворе.
М.Лисенко писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва.