В листопадовий день у парку опадали листя з дерев, але дівчина за столиком біля кафе не помічала того. Вона занурено читала листа, який отримала від свого коханого. Лист містив прощання, останні слова закоханої людини, яка повинна була покинути країну. Дівчина чула тільки його голос у своїй голові і була занурена в свої думки. Лише коли вона підняла голову, їй стало зрозуміло, що все навколо стало чорно-білим, як на старому фото. Вона усміхнулася, взяла свій різнокольоровий килимчик і пішла геть від того місця. Її душа була занурена в глибокі роздуми про те, що буде з їхньою любов'ю. Листок, який лежав на столику, опинився в затишному гніздечку, яке зіткнув вітер з опалого листя.