Михайлик жив у бідній сім'ї не мав змоги ходити до школи–не було у що взутися. Тому, батько носив Михайлика на руках закутавши у свою курею в зимку.Тому що, батьки дуже хотіли, щоб він вивчився,став людиною.
Михайлик дуже хотів вчитися і поки не впав сніг, він бігав до школи босяка. А коли землю вкрив сніг, хлопець розгубився. Тоді батько закутав його у свою кирею і поніс до школи на руках, а після уроків забрав з школи.Так він носив сина кілька днів, поки не придбав йому новенькі чобітки.
Пояснення:
"Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало i перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений...
Коли ж, прокинувшись одного ранку, я побачив за вiкнами снiг, усе в менi похололо: як же я тепер пiду до школи? В хатi цього ранку журився не тiльки я, але й мої батьки. Пiсля снiданку тато одягнувся у кирею з грубого саморобного сукна i сказав:
— Снiг не снiг, а вчитися треба. Пiдемо, Михайле, до школи, — вiн узяв мене на руки, вгорнув полами киреї....
— Як же йому, горопасi, без чобiт? — болiсно скривилася мати...
Answers & Comments
Ответ:
Михайлик жив у бідній сім'ї не мав змоги ходити до школи–не було у що взутися. Тому, батько носив Михайлика на руках закутавши у свою курею в зимку.Тому що, батьки дуже хотіли, щоб він вивчився,став людиною.
Відповідь:
Михайлик дуже хотів вчитися і поки не впав сніг, він бігав до школи босяка. А коли землю вкрив сніг, хлопець розгубився. Тоді батько закутав його у свою кирею і поніс до школи на руках, а після уроків забрав з школи.Так він носив сина кілька днів, поки не придбав йому новенькі чобітки.
Пояснення:
"Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало i перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений...
Коли ж, прокинувшись одного ранку, я побачив за вiкнами снiг, усе в менi похололо: як же я тепер пiду до школи? В хатi цього ранку журився не тiльки я, але й мої батьки. Пiсля снiданку тато одягнувся у кирею з грубого саморобного сукна i сказав:
— Снiг не снiг, а вчитися треба. Пiдемо, Михайле, до школи, — вiн узяв мене на руки, вгорнув полами киреї....
— Як же йому, горопасi, без чобiт? — болiсно скривилася мати...