Verified answer

Ответ:

Українські землі у складі Королівства Польського та Великого Князівства Литовського (ВКЛ) мали спільні та відмінні риси розвитку.

Спільні риси:

1. Політичний статус: Обидві території перебували під владою спільних православних королів, які були обраними шляхтичами.

2. Культурні взаємозв'язки: Українські землі у складі Польщі та ВКЛ були під впливом польської та литовської культур. У цих територіях розвивались польська, литовська та руська (українська) мови, а також спільна православна релігія.

3. Населення: На обох територіях проживали східні слов'яни, включаючи українців, білорусів та поляків. Також на цих землях існували мішана шляхта, яка складалася зі шляхтичів українського, білоруського та польського походження.

Відмінні риси:

1. Правовий статус: Українські землі у складі Польщі отримували певні автономні права, що давало їм певну самостійність у внутрішніх справах. У ВКЛ українські землі менш аутономні і знаходилися під прямим впливом литовського правительства.

2. Економічний розвиток: У кожній з цих територій розвивалася власна економіка. На українських землях у складі Польщі головними галузями були сільське господарство та ремесла. У ВКЛ більший акцент робився на зовнішню торгівлю та розвиток міст.

3. Політичні зв'язки: Українські землі у ВКЛ мали більші можливості для взаємодії із східними країнами, зокрема з Московським царством, через близькість до Дніпра та Чорного моря. У той же час, українські землі у складі Польщі мали більші можливості для політичного впливу на розвиток королівства.

Ці спільні та відмінні риси розвитку українських земель у складі Королівства Польського та ВКЛ визначали їхню історію та культурний розвиток на протязі десятиліть.

Объяснение: