Ответ:

XV ст. - XVIII ст.

Одні з найдавніших на сьогодні писемних згадок про українське козацтво за 1489 та 1492 роки переконливо засвідчили його запеклу боротьбу з войовничими турками і татарами, яка продовжувалася протягом наступних століть. Запорозька Січ – це своєрідне військово-політичне утворення, яке виникло на південних землях України, і надалі було найхарактернішим проявом військової культури української нації. Із західним світом козаків поєднували такі елементи лицарства, як родинний принцип організації, побратимство, рівність, демократизм; морально-етичний кодекс поведінки воїна-січовика – мужність, відвага, вірність, честь, добра слава, боротьба проти ворогів віри, оборона вітчизни; специфічне ставлення до жінки, аскетизм, релігійність тощо. Козаки самоусвідомлювали себе особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначали воєнне ремесло і належність до військової спільноти. Постійна боротьба з кочовими народами Сходу сприяла виникненню у козаків певних видів військового мистецтва та змусила їх до створення власних збройних сил (в тому числі і потужного морського флоту), які протистояли османсько-татарській агресії.