Український національний рух на початку ХХ століття активно виступав проти імперіалістичної політики Російської та Австро-Угорської імперій і відстоював ідею національної самостійності для українського народу. Перша світова війна (1914-1918) стала важливим випробуванням для українського руху, а його позиції щодо війни в цих імперіях розходилися.
У Російській імперії українські націоналісти виступали проти війни і виступали за мирне вирішення конфлікту. Вони вважали, що війна призведе до зміцнення централізованого російського управління, а українському народові не принесе жодних переваг. Українські політичні групи, такі як Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська революційна партія, активно пропагували ідею зупинити війну та виборювати політичну автономію для України.
У контексті Австро-Угорської імперії український національний рух розглядав війну як можливість для здобуття автономії та політичного визнання українського народу. Деякі українські політичні лідери, зокрема Дніпровська Українська республіканська партія та Галицька Українська радикальна партія, підтримували Австро-Угорську імперію у війні в надії на політичне визнання та можливість домогтися більшої автономії для українських земель.
Проте деякі українські політичні сили, зокрема Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) та Головна Рада Української Народної Республіки (Головна Рада), спочатку виступали за нейтралітет України у війні, а згодом визнавали необхідність боротьби за повну самостійність та утворення незалежної Української держави.
Отже, позиції українського національного руху щодо Першої світової війни в російській та Австро-Угорській імперіях були різними, але загалом акцентувалися на ідеї миру, національної самостійності та автономії для українського народу.
Answers & Comments
Ответ:
Український національний рух на початку ХХ століття активно виступав проти імперіалістичної політики Російської та Австро-Угорської імперій і відстоював ідею національної самостійності для українського народу. Перша світова війна (1914-1918) стала важливим випробуванням для українського руху, а його позиції щодо війни в цих імперіях розходилися.
У Російській імперії українські націоналісти виступали проти війни і виступали за мирне вирішення конфлікту. Вони вважали, що війна призведе до зміцнення централізованого російського управління, а українському народові не принесе жодних переваг. Українські політичні групи, такі як Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська революційна партія, активно пропагували ідею зупинити війну та виборювати політичну автономію для України.
У контексті Австро-Угорської імперії український національний рух розглядав війну як можливість для здобуття автономії та політичного визнання українського народу. Деякі українські політичні лідери, зокрема Дніпровська Українська республіканська партія та Галицька Українська радикальна партія, підтримували Австро-Угорську імперію у війні в надії на політичне визнання та можливість домогтися більшої автономії для українських земель.
Проте деякі українські політичні сили, зокрема Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) та Головна Рада Української Народної Республіки (Головна Рада), спочатку виступали за нейтралітет України у війні, а згодом визнавали необхідність боротьби за повну самостійність та утворення незалежної Української держави.
Отже, позиції українського національного руху щодо Першої світової війни в російській та Австро-Угорській імперіях були різними, але загалом акцентувалися на ідеї миру, національної самостійності та автономії для українського народу.
Объяснение: