Відповідь: Це зараз Чернігів містечко не велике, охайне, нічим на перший погляд непримітне, а ось історія знає його як могутній суспільно-політичний та економічний центр князівства Сіверян. Проте що в X ст. Чернігів був одним із найважливіших міст давньоруської держави говорить згадка про нього в " повісті минулих літ". За часів Київської Русі місто поступалося значенням лише славному граду Києву. Найдавніші архітектурні пам'ятки Чернігова збереглися до наших днів ще з часів Київської Русі. Мова йде про Єлецький монастир та спасо-прибраженський собор. Вже с першого погляду на куполи і башти Успенського собору Єлецького монастиря XII ст. в пам'яті виникне образ Києво-Печерської лаври. І це зрозуміло, адже будувався він за її зразком. Під монастирем знайдено величезну кількість підземних печер та катабомб, але виникнення їх приписують до більш пізнього періоду XVIII cт. Неподалік від Єлецького монастиря височіє курган Чорна Могила, легенда свідчить що в земельному насипу поховані рештки засновника Чернігова князя Чорного. Однак скептики вчені розвінчали цей міф після археологічних розкопок. Курган був зведений в X ст. коли місто вже процвітало. А цінні знахідки, серед яких Чернігівський шолом,коштовні прикраси і навіть Візантійські монети, чомусь відправлялися до Москви де зберігаються в стінах державного історичного музею Росії і досі. На початку XI ст. син київського князя Володимира, Мстислав заклав перший камінь п'ятиглавого собору святого спаса що і став після його смерті усипальницею. Достеменно невідомо, але припускають, що саме тут знайшов свій спокій легендарний герой слово ополку ігоревім князь Ігор Святославович. Незвичайна форма будівлі спасу-приображенського собору була змінена після великої пожежі в XVIII ст. Відбудувати собор з його орнаментальними кладками виявилося ненайскладнішою справою, а ось відновити втрачений давньоруський храмовий живопис було вже неможливо. Чимало випробувань випало на долю цього міста- половці, татаромонголи, польська шляхта, фашиські загарбники намагалися зрівняти місто із землею, однак життя на берегах тихої десни щоразу уперто відроджувалося. Відомий Чернігівський вал, найдавніша частина досі охороняє місто. Сьогодні він як пристарілий вертавий спостерігає за життям сучасного міста, поглядом мовчазного світка. За переказами дванадцять чавунних гармат, що вінчають вал,піднесені в дар Петром І за героїзм та мужність Черніговських козаків у боротьбі зі шведськими завойовниками. Прогулянка історичними місцями міста викликає в душі споглядача різноманітні почуття та емоції, від смутку і роздумів про швидкоплинність життя до всеощязної радості що є творіння рук людських нетлінні і віках.​

P.S: Вибач, що довгий переказ. Вибери найголовніше!