Мовна стійкість - це важливий аспект мовного вільного виразу та збереження національно-культурної ідентичності. Це означає, що мова повинна бути ефективним засобом спілкування, незалежно від того, які мовні течії протікають у суспільстві.

Важливість мовної стійкості полягає у тому, що вона дозволяє зберегти цінності і культурну спадщину народу, а також зберігає національну ідентичність. Мовна стійкість дозволяє людям ефективно спілкуватися, розуміти одне одного та забезпечувати зростання національного самосвідомості.

Проте, мовна стійкість не повинна бути сприйнята як повна відмова від нових технологій та інших інновацій. Змінюючи способи спілкування, мова повинна все ж зберігати основні принципи, які стали класичними у певному національному контексті. Однак, коли необхідно сприймати нові ідеї та технології, мова може набувати нових форм та способів вираження.

Мовна стійкість також допомагає забезпечити співпрацю між різними групами населення. Історія показує, що відсутність стійкості мови може призвести до конфліктів та відчуження тих, що не володіють головною мовою. Якщо мовна стійкість забезпечується, то кожен може мати голос і бути чутним у великому різноманітному суспільстві.

Отже, мовна стійкість є важливим аспектом мовного вільного виразу та збереження національно-культурної ідентичності. Вона допомагає зберегти цінності та культурну спадщину народу, забезпечує ефективне спілкування та спеціальні форми виразності мови, та дозволяє кожному мати голос і бути чутним у великому різноманітному суспільстві.