Ответ:

Сьогодні обговоримо фільм «Сторожова Застава» режисера Юрія Ковальова. І ви знаєте фільм мені… сподобався, так так фанати застави, можете зітхнути з полегшенням, приємний такий фільм-казка без претензії на щось серйозніше. Але це тільки у випадку, якщо не ставитись до фільму занадто серйозно, а просто вирішити більш менш весело провести час, тоді так – Сторожова застава хороший, пригодницький фільм. Але ж якщо йти на нього з вимогою: «Покажіть мені класний український фентезі фільм з графікою кращою ніж в «Володаря перснів»» ( і це не моя вигадана фраза, творці фільму заявляли, що так і буде), то тоді в голові випливає така невеличка купка претензій до стрічки, які походу картини скочуються зі снігової вершини і стають все більшими. Але це як то кажуть, як для кого.

Візуальна складова:

Була на високому рівні, не дивлячись на те, що я досить скептично ставився до заяв про голівудський рівень спецефектів в фільмі, після перегляду я змінив свою думку. Так, вони не дотягують все-таки до світового класу, але повірте для України це вже мега-супер-пупер велитенський проривищщеее!!!Ефектами взагалі займалась фірма Postmodern Production, яка працювала над дуже великою кількості відомих світові проектів, зокрема «Зоряні війни частина. Війна Клонів», «Месники», «Хобіт» і багато іншого. Але попри комп’ютерну графіку тут можна ще й виділити кольорокорекцію, вона от їй богу милувала око, робила все так, щоб все ставало більш казковішим і в жанрі фентезі, єдине, що хотілося би чогось цікавішого від операторської команди, більше загальних ракурсів чи що, ну я в тому не професіонал , а лише вчусь, тому не можу сказати, просто по враженнях чогось хотілось більшого.

Акторська гра:

Якщо вона не кидалась в око, значить була виконана добре, щоправда ні, помиляюсь… Роман Луцький все-таки виділився, але в позитивному плані, я думаю кожен хто прийде в кіно закохається в персонажа Олешка, настільки він приємний, дотепний, і харизматичний. Попри те , що він таким був прописаний на папері сценаристами, його чудово втілив на екрані актор Івано-Франківського театру Роман Луцький. Хвала йому як то кажуть і честь.

Ну і звісно ж не треба забувати про екшн, от його мені було мало, а той що й був, то теж не вразив. Я чесно кажучи не любитель бійок, але тут вони були дуже якісь не зрозумілі, камера постійно хиталась кадри різко змінювались, не встигав насолодитись цією епохальною зарубою, єдині дві сцени бійок Олешка з Ханом були гарно пророблені, що на жаль про всі інші сказати не можу.

Якщо ж говорити про персонажів, то тут були досить навіть гарно прописані, це мабуть Олешко казковий богатир, Вітька наш мандрівник в часі, дідусь, який мріє літати і мабуть друг віті в сучасності, ось ті персоналії, які запам’ятались, всі інші ж були трішки плоскими.

А взагалі, складаючи всі плюси і мінуси у нас виходить цікава пригодницька картина. Вона є смішна, ну справді всі жарти мені заходили і я сміявся( але майже всі були пов’язані з Олешком) іноді ловив себе на думці, що вже чекаю його повернення на екран… плюс не скажу, що фільм є нудний, адже його приємно дивитись, так ця стрічка не виблискує сюжетним різноманіттям, але було цікаво за цим спостерігати. Це хочеться назвати такий собі український мейнстрим, тобто тепер і у нас є легке розважальне кіно для широкого загалу, яке не претендує ні на що високохудожнє, нарешті творці не хочуть одним фільмом змінити історію українського кінематографу, а просто роблять, валять фільми як справжні трудоголіки, і все це лише для людей, адже творці неодноразово заявляли, що з таким бюджетом просто нереально відбити фільм в Україні, тому вони пішли далі і продали цю картину в прокат Франції, Індії, Малайзії, В’єтнаму та іншим, що не може не радувати, це значить, що кінороби стараються для нас. То можливо і ми постараємось і все-таки сходимо на Сторожову заставу в кіно?