Ответ:

Паспорт твору:

Автор, назва твору: Чарльз Діккенс "Різдвяна пісня у прозі"

Рік написання, жанр: 1943, художня література.

Тема та ідея твору: тема: зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.

ідея: згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.

Проблематика повісті: влада грошей, сімейні цінності , фальшиві та істинні цінності; самотність, муки совісті, гріх та спасіння.

Головні герої твору: Ебенейзер Скрудж, духи Різдва, Боб Кретчет, Фред.

Композиція твору: експозиція, розвиток дій, кульмінація, розв'язка.

Фанфік на тему "Що означає бути людиною?"

Якось раз, вийшов Андрійко до базару бо мама попросила його купити помідорів до салату. Ось йде Андрійко, свою улюблену пісню приспівує.

Та бачить, до нього якась бабуся йде. Хлопчик зупинився та почав оглядати її. Бабуся пройшовши ще кроки два теж зупинилася і подивилася на хлопчика. В руках бабусі було два величезних пакетів. "Нащо їй стільки?" - подумав хлопчик і обійшов бабусю.

Але та його зупинила.

- Ей, хлопчино... - не гучно сказала бабуся. - Допоможи старенькій, донеси будь ласка ці пакети до світлофору, я вже два дні нічого не їла, зовсім сил немає, а ти он здоровий.

Андрійко повернувся та ще раз глянув на бабусю. Але в цей раз Андрійко дивився вже в спину бабусі, та через декілька секунд промовив:

- Ні. Не можу.

Та пішов до крамниці.

*Минуло 20 хвилин*

Виходячи з крамниці з посмішкою на обличчі він вже збирався йти додому, але його увагу привернула карета швидкої допомоги. Хлопцеві всеодно треба було йти через її сторону, ось він і пішов подивитися.

- Як це могло статися...

- Бідненька..

- Був би я тут раніше я б їй допоміг! Ну бачать же люди що старенька!.. - чулися голоси повз толпу натовп.

Підійшовши ближче, Андрійко на дорозі вже нікого не побачив.

- Що сталося? - напів гучно спитав хлопчик.

- Бабуся померла, говорять сердце не витримало. Старенька вже була... Два пакети з сособою несла..

Хлопчик стояв і не міг сказати ні слова. Він відчував свою провину.

- Тож почекайте, її теперь зовсім не врятувати? - спитав Андрійко з надією у голосі.

- Вже ні.. Вже точно ні. - відповіла дівчина по переду Андрія.

Так, історія закінчилася не дуже добре бо Андрій був жадібний та не дуже хорошою людиною. Теперь хлопчик буде себе карати за це... Але давайте подивитись що було б, якби хлопчик допоміг грошима бабусі, їжою, та силою.

...

Але та його зупинила.

- Ей, хлопчино... - не гучно сказала бабуся. - Допоможи старенькій, донеси будь ласка ці пакети до світлофору, я вже два дні нічого не їла, зовсім сил немає, а ти он здоровий.

Андрійко повернувся та ще раз глянув на бабусю.

- Я гадаю, що помідори сможуть почекати. - посміхаючись сказав хлопчина та взяв у бабусі два пакети.

- Як вас звати? - спитав Андрійко.

- Жанна Михайлівна. - у відповідь посміхаючись промовила бабуся.

- Мене Андрійко, дуже приємно. То як же ви так, Жанно Михайлівно, вже два дні не їли нічого?

Бабуся тяжко зітхнула.

- Ти знаєш онучек, зараз грошей зовсім немає...

Хлопчик зітхнув та подивився у перед.

- Ось ми і прийшли. Почекайте тут будь ласка. - сказав Андрій та зайшов до крамниці.

Він повністю скупився для бабусі.

- Ось, це вам. - протягнув хлопчик до Жанни Михайлівні.

Бабуся посміхалася, на її очах було видно сльози.

- Дякую тобі внучок, дай боже тобі здоров'я - промовила напів гучно Жанна Михайлівна.

- Он там вже автобус їде, сідайте на нього, я заплачу.

Хлопчик посадив бабусю до автобусу та купив їй три квитка. Уходячи дав їй небагато грошей. Так, звісно на помідори вже немає, але він ці гроші потратив на добру справу.

Ось так і закінчилася ця історія. Слід пам'ятати що найголовніше за все - бути людиною. Не будьте жадібними та лінивими!

Проблема фанфіку: жадібність, неповага до старших.

---------------------------

Идеи для оформления презентации (фото сверху)

если понравился ответ, отметь его как лучший пожалуйста)