Ось коротка розповідь про Перший хрестовий похід з точки зору солдата-християнина:

Будучи солдатом Першого хрестового походу, я відчував суміш страху, хвилювання і обов'язку. Нашою метою було повернути Єрусалим у турків-сельджуків, які відвоювали його у Фатимідського халіфату. Я і мої товариші приїхали з усієї Європи, об'єднані нашою вірою і бажанням захистити Святу Землю.

Подорож була довгою і підступною, оскільки ми перетинали незнайому місцевість і зіткнулися із запеклим опором місцевих армій. Але наш дух піднявся, коли ми, нарешті, прибули до Єрусалима і побачили стіни міста, що височіли перед нами.

Я пам'ятаю день, коли ми пробили ці стіни. Наша група билася пліч-о-пліч з іншими хрестоносцями, від простих солдатів до лицарів і навіть принців. У нас були облогові машини на кшталт требушета, і ми були сповнені рішучості прорвати оборону ворога. Це була жорстока битва, але в підсумку ми вийшли переможцями.

Коли ми увійшли в місто, нас переповнювала суміш благоговіння і тріумфу. Ми досягли своєї мети, і Свята Земля знову опинилася під владою християн. Але перемога дісталася дорогою ціною, з великими втратами з обох сторін.

Для нас Перший хрестовий похід був визначальним моментом у нашому житті. Ми боролися за нашу віру і за те, що ми вважали правильним, і ми досягли успіху в нашій місії. Це був момент гордості і честі, який ми завжди будемо пам'ятати.