У романі "Дон Кіхот" Мігель де Сервантеса священник і цирульник дійсно спалюють книги головного героя Дон Кіхота. Однак, варварством це не можна назвати.
Спалювання книг є складовою частиною історії людства, і в деяких випадках такі дії могли бути виправдані. Наприклад, у середньовіччі книги, що містили ідеї, протилежні релігійним ученням, спалювали в інтересах збереження "духовного здоров'я" суспільства.
У випадку з романом "Дон Кіхот", спалювання книг можна розглядати як символічне відображення суперечності між романтичним ідеалізмом Дон Кіхота та реалістичним підходом до життя і людської природи. Крім того, в романі книги, які Дон Кіхот так гаряче захищав, були переважно лише химерними фантазіями, що підкреслює безглуздість його місії.
Отже, спалювання книг у романі "Дон Кіхот" не можна назвати варварством, оскільки воно не було вчинене з метою шкоди, а було символічним відображенням тематичної лінії роману та критики безглуздого романтичного ідеалізму.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
У романі "Дон Кіхот" Мігель де Сервантеса священник і цирульник дійсно спалюють книги головного героя Дон Кіхота. Однак, варварством це не можна назвати.
Спалювання книг є складовою частиною історії людства, і в деяких випадках такі дії могли бути виправдані. Наприклад, у середньовіччі книги, що містили ідеї, протилежні релігійним ученням, спалювали в інтересах збереження "духовного здоров'я" суспільства.
У випадку з романом "Дон Кіхот", спалювання книг можна розглядати як символічне відображення суперечності між романтичним ідеалізмом Дон Кіхота та реалістичним підходом до життя і людської природи. Крім того, в романі книги, які Дон Кіхот так гаряче захищав, були переважно лише химерними фантазіями, що підкреслює безглуздість його місії.
Отже, спалювання книг у романі "Дон Кіхот" не можна назвати варварством, оскільки воно не було вчинене з метою шкоди, а було символічним відображенням тематичної лінії роману та критики безглуздого романтичного ідеалізму.