Ответ:

1. Машиностроение играет важную роль в современном мире, поскольку оно связано с разработкой, производством и сбытом машин и оборудования, необходимого для изготовления различных товаров и услуг. В социально-экономическом аспекте машиностроение вносит значительный вклад в национальную экономику, обеспечивая новые рабочие места и открывая новые рынки.

Структура машиностроения включает в себя проектные организации, производителей машин и оборудования, поставщиков комплектующих и материалов, а также продавцов и сервисных организаций.

Принципы размещения машиностроения, как и любой другой промышленной отрасли, зависят от многих факторов, включая доступность сырьевых и энергетических ресурсов, географических и климатических условий, транспортной инфраструктуры, наличия квалифицированной рабочей силы и финансовых условий для развития бизнеса.

2. В Украине машиностроение является одной из ведущих отраслей экономики. Основными центрами машиностроения являются города Киев, Харьков, Днепропетровск, Запорожье, Львов, Одесса, а также многие другие города и регионы страны. Отраслевой состав машиностроения включает производство машин и оборудования для различных отраслей промышленности, в том числе для металлургии, нефтегазовой и химической промышленности, сельского хозяйства, лесной и пищевой промышленности.

3. Легкая промышленность включает в себя такие отрасли как текстильное производство, обувное производство, производство изделий из кожи и др. Факторы размещения предприятий легкой промышленности зависят от доступности сырьевых материалов, наличия квалифицированной рабочей силы, наличия соответствующей транспортной инфраструктуры, благоприятных экономических условий и финансовой поддержки государства.

Текстильное производство характеризуется высоким уровнем автоматизации и использованием современных технологий. Особенностью текстильной промышленности является высокая степень связанности с мировыми рынками и зависимость от изменения модных тенденций.

4. Пищевая промышленность является важной отраслью в хозяйстве Украины, представленной производством различных продуктов питания, включая мясные и молочные продукты, хлебобулочные изделия, кондитерские изделия, напитки и прочее. Факторы размещения предприятий, производящих пищевые продукты, включают доступность сырьевых ресурсов, наличия квалифицированной рабочей силы, близость к рынкам сбыта, благоприятные климатические условия и наличие соответствующей инфраструктуры. Развитие пищевой промышленности имеет большое значение для обеспечения продовольственной безопасности страны и создания новых рабочих мест.

Verified answer

Ответ:

Сучасні тенденції розвитку машинобудування. Для створення нових машин широко застосовуються принципи інженерії, фізики, матеріалознавства. Для цього необхідна спеціальна підготовка кваліфікованої фахової спільноти.

 З розвитком сучасного машинобудування пов’язане формування у світі технопарків, які поєднують освітні, науково-дослідні, проектні установи з виробничими підприємствами. Вони забезпечують підготовку та концентрацію

висококваліфікованих спеціалістів, що сприяє якнайшвидшому запровадженню у виробництво наукових винаходів. Технопарки також забезпечують трансфер технологій – їх передачу підприємствам для запровадження у виробництво у формі ліцензій, інжинірингу (консультацій), лізингу (фінансової оренди), створення спільних підприємств тощо.

Машинобудівному комплексу України належало на початку 90-х років понад 30% загального обсягу промислової продукції. На нього припадало понад 43% промислово-виробничого персоналу. Проте економічна криза найбільше торкнулася саме підприєств МК, які не знайшовши свого місця на ринку машин часто простоюють. Однак деякі галузі машинобудівного комплексу нашої країни вже сьогодні виробляють сучасну, конкурентноздатну на світовому ринку продукцію (судна, літаки, ракети тощо).

Машинобудування виникло в Україні у першій половині XIX століття. На початку XX століття відносно розвинутими були тільки сільськогосподарське й транспортне машинобудування (виробництво паровозів, вагонів, суден). У післявоєнний час створено нові галузі: приладобудування, авіаційна, електронна промисловість, виробництво обчислювальної техніки.

Основною галуззю легкої промисловості є текстильна, сировиною для якої є рослинні (бавовна, льон, коноплі), тваринні (вовна, шовк) та штучні й синтетичні (віскозний шовк, лавсан, капрон, нейлон та ін.) волокна. Легка промисловість України переробляє як власну (льон, шкіра, хутро, хімічні волокна, вовна), так і привізну (вовна, бавовна, текстиль) сировину.

В Україні легка промисловість почала формуватися в другій половині ХІХ ст. Саме тоді з’явилися перші шкіряні заводи у Києві та Бердичеві, джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові. Підприємства легкої промисловості на початку ХХ ст. більше походили на кустарні майстерні та мали незначний обсяг виробництва. Проте вже через півстоліття, коли було збудовано низку потужних підприємств, галузь розвивалася прискореними темпами. Наприкінці ХХ ст. легка промисловість посідала вагоме місце в економіці України. Її частка у структурі промислового виробництва становила майже 12%. Проте в останні роки спостерігається суттєве скорочення обсягів її виробництва (менше 1% у структурі промисловості України в 2015 р.).

Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20 % від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України, і особливо для харчової промисловості, оскільки ця галузь дуже залежить від інших галузей — машинобудівної, хімічної, нафтопереробної — і особливо від платоспроможності населення. Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3 %, а продукції агропромислового комплексу — 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.