Ответ:

Особливістю сучасних боєприпасів вибухової дії є запрограмоване формування під час вибуху осколків певної маси і розмірів, що забезпечує високу початкову швидкість польоту більшості осколків (1500-2000 м/с), зберігання достатньо високої швидкості польоту їх на великі відстані від місця вибуху.

Крім цього, збільшення площі ураження досягається застосуванням вибухів з направленим польотом осколків, використанням мін, які вибухають над поверхнею землі, касетних зарядів і бомб, заповненням боєприпасів готовими вражаючими елементами у виді кульок, стріл, кубиків і ін.). Частіше всього ураження такими елементами призводять до більш тяжкої патології, ніж це мало місце в минулому.

Кулькові і ананасні бомби викликають множинні поранення з невеликими, як правило, вхідними отворами. Кулі зменшеного калібру при попаданні в тканини гублять сталість положення, починають "кувиркатися", що викликає велику зону руйнування тканин вздовж ранового каналу. У зв’язку з цим, такі поранення досить часто ускладнюються шоком, маса нежиттєздатних тканин збільшується, ускладнюється первинна хірургічна обробка ран, збільшується небезпечність нагноєння рани, а також збільшується строк лікування і реабілітації поранених, дрібні кісткові уламки уражають магістральні судини і нерви.

В зв’язку з вищесказаним сучасна вогнепальна рана буде більш важкою, зростає питома вага множинних і поєднаних поранень, збільшиться частота поранень судин життєво важливих органів, поранення частіше будуть супроводжуватись шоком і кровотечею. За рахунок збільшеної сили вибуху мін, бомб, снарядів та ракет з тротиловим зарядом зросте кількість контужених серед ураженого особового складу.

Потреба у невідкладних заходах медичної допомоги при вогнепальних травмах значно зростає як безпосередньо на місці поранення, так і на передових етапах медичної евакуації