Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині.У 1968 році закінчив Київський університет.
Працював у часописах:
олишівська районна газета «Голос колгоспника» (1959—1960 роки),
обласна молодіжна газета «Комсомолець Чернігівщини» (1961—1962 роки),
газета «Літературна Україна» (1962—1963 рокі),
газета Молодь України (1963 рік).
Протягом 1966—1970 років працював старшим редактором видавництва Радянський письменник.
Перший головний редактор журналу «Київ» (1983—1985 роки).
Протягом 1991—1999 років був секретарем та заступником голови НСПУ.
Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві, та похований на Байковому кладовищі.Володимир Дрозд із перших кроків у літературі тяжіє до філософських узагальнень, фантастики та до соціально-правдивих тем. І відразу ж отримує заслін на оприлюднення своїх творів.
Володимир Дрозд двадцятирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.
Answers & Comments
Ответ:
Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині.У 1968 році закінчив Київський університет.
Працював у часописах:
олишівська районна газета «Голос колгоспника» (1959—1960 роки),
обласна молодіжна газета «Комсомолець Чернігівщини» (1961—1962 роки),
газета «Літературна Україна» (1962—1963 рокі),
газета Молодь України (1963 рік).
Протягом 1966—1970 років працював старшим редактором видавництва Радянський письменник.
Перший головний редактор журналу «Київ» (1983—1985 роки).
Протягом 1991—1999 років був секретарем та заступником голови НСПУ.
Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві, та похований на Байковому кладовищі.Володимир Дрозд із перших кроків у літературі тяжіє до філософських узагальнень, фантастики та до соціально-правдивих тем. І відразу ж отримує заслін на оприлюднення своїх творів.
Володимир Дрозд двадцятирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.