Перепишіть текст, визначте форми дієслова.
Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи.
Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум’я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем.
Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи.
Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум’я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем.
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Цей опис осіннього лісу наповнений яскравими кольорами та поетичними образами. Жовті та багряні гаї виглядають прекрасними під лагідним сонцем, небо безхмарне і прозоре, що створює ідеальну кулісу для палахкотіння дерев на його тлі.
З вітром, який час від часу набігає, листя розгортається в танці, створюючи багато граційних рухів і закружляючи в повітрі золотаво-багрянисту віхолу. Це створює враження, що листя живе, а його танцювальний рух порівнюється з полум’ям. Але це життєве відчуття ненадовго, оскільки палахкіння згасає, розпрощуючись з осіннім вітром та сонцем.
Цей опис дає читачеві можливість уявити собі красу осіннього лісу та насолодитися його унікальним відчуттям. Він надихає на думки про те, як красиво та дивовижно природа може бути, навіть коли вона готується до зимової сплячки.