"Поетичне мистецтво" - це трактат Федора Тютчева, російського поета і літературного критика, написаний у 1849 році. У цьому творі Тютчев розглядає основні принципи поезії і мистецтва загалом.
Символізм - це літературний напрям, який розвинувся наприкінці 19-го і на початку 20-го століття. Одна з основних ідей символізму полягає у відображенні внутрішнього світу через використання символів, образів і метафор. Символістична поезія має незрячий, містичний характер, вона ставить у центр уваги почуття, емоції та внутрішній світ поета.
У "Поетичному мистецтві" Тютчев відділяє поезію від прози та надає поету особливу роль і місію. Він стверджує, що поет - це той, хто відкриває нам світ ідеалів, розкриває невидиме та недосяжне, передає незриму красу. Це відповідає основним принципам символізму, де використання символів допомагає поету передати недосяжність реальності і виразити свої внутрішні стани та емоції.
У своєму трактаті Тютчев пише про магію поезії, про її здатність перетворювати звичайне в незвичайне, земне в небесне. Він пише про поета-мага, який може створити світ власним словом і змусити нас побачити незриме. Це відображає основну ідею символізму - здатність мистецтва відкривати нам світ за допомогою символів, образів і метафор.
Тютчев також наголошує на тому, що поезія повинна бути виразом внутрішнього світу поета, його емоцій, почуттів та споглядань. Він стверджує, що поет повинен занурюватися у світ мрій, фантазій і сновидінь, щоб передати їх у своїх віршах. Це також відповідає символістичному підходу, де поет використовує символи та образи для передачі своїх внутрішніх переживань та відчуттів.
У "Поетичному мистецтві" Тютчев також говорить про те, що поет повинен бути свобідним від буденних обмежень і конвенцій. Він повинен мати здатність бачити світ у незвичайний спосіб, відкривати нові перспективи та розкривати таємниці буття. Це також характерна риса символізму, де поет звільняється від традиційних норм і прагне передати свою особисту візію світу.
Таким чином, у своєму трактаті "Поетичне мистецтво" Тютчев декларує основні естетичні закони символізму. Він підкреслює значення символів, образів та метафор у поезії, виокремлює роль поета-мага, який відкриває нам світ ідеалів і незримої краси. Тютчев також підтримує вільність поета від конвенцій та його здатність бачити світ у незвичайний спосіб. Усі ці принципи співпадають з основними ідеями символізму, роблячи "Поетичне мистецтво" виразом символістичних естетичних законів.
Answers & Comments
"Поетичне мистецтво" - це трактат Федора Тютчева, російського поета і літературного критика, написаний у 1849 році. У цьому творі Тютчев розглядає основні принципи поезії і мистецтва загалом.
Символізм - це літературний напрям, який розвинувся наприкінці 19-го і на початку 20-го століття. Одна з основних ідей символізму полягає у відображенні внутрішнього світу через використання символів, образів і метафор. Символістична поезія має незрячий, містичний характер, вона ставить у центр уваги почуття, емоції та внутрішній світ поета.
У "Поетичному мистецтві" Тютчев відділяє поезію від прози та надає поету особливу роль і місію. Він стверджує, що поет - це той, хто відкриває нам світ ідеалів, розкриває невидиме та недосяжне, передає незриму красу. Це відповідає основним принципам символізму, де використання символів допомагає поету передати недосяжність реальності і виразити свої внутрішні стани та емоції.
У своєму трактаті Тютчев пише про магію поезії, про її здатність перетворювати звичайне в незвичайне, земне в небесне. Він пише про поета-мага, який може створити світ власним словом і змусити нас побачити незриме. Це відображає основну ідею символізму - здатність мистецтва відкривати нам світ за допомогою символів, образів і метафор.
Тютчев також наголошує на тому, що поезія повинна бути виразом внутрішнього світу поета, його емоцій, почуттів та споглядань. Він стверджує, що поет повинен занурюватися у світ мрій, фантазій і сновидінь, щоб передати їх у своїх віршах. Це також відповідає символістичному підходу, де поет використовує символи та образи для передачі своїх внутрішніх переживань та відчуттів.
У "Поетичному мистецтві" Тютчев також говорить про те, що поет повинен бути свобідним від буденних обмежень і конвенцій. Він повинен мати здатність бачити світ у незвичайний спосіб, відкривати нові перспективи та розкривати таємниці буття. Це також характерна риса символізму, де поет звільняється від традиційних норм і прагне передати свою особисту візію світу.
Таким чином, у своєму трактаті "Поетичне мистецтво" Тютчев декларує основні естетичні закони символізму. Він підкреслює значення символів, образів та метафор у поезії, виокремлює роль поета-мага, який відкриває нам світ ідеалів і незримої краси. Тютчев також підтримує вільність поета від конвенцій та його здатність бачити світ у незвичайний спосіб. Усі ці принципи співпадають з основними ідеями символізму, роблячи "Поетичне мистецтво" виразом символістичних естетичних законів.