Сполук Карбону в багато разів більше ніж тих, які його не містять. Неорганічна хімія вивчає невелику кількість таких сполук, а саме: оксиди Карбону, карбіди, карбонати, карбонатну кислоту та інші. Органічна хімія вивчає сполуки, до складу яких обов’язково входить елемент Карбон. На відміну від неорганічних, органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми Карбону здатні сполучатися одні з одними, утворюючи ланцюги й кільця, що не типово для неорганічних сполук. Зв’язки між атомами Карбону можуть бути простими, подвійними й потрійними. Молекули при однаковому якісному складі можуть мати різну будову, а тому й різні властивості. Явище ізомерії – характерна особливість сполук Карбону. В органічній хімії виділяють ряди подібних по складу і властивостям речовин, які називають гомологами.Сполук Карбону в багато разів більше ніж тих, які його не містять. Неорганічна хімія вивчає невелику кількість таких сполук, а саме: оксиди Карбону, карбіди, карбонати, карбонатну кислоту та інші. Органічна хімія вивчає сполуки, до складу яких обов’язково входить елемент Карбон. На відміну від неорганічних, органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми Карбону здатні сполучатися одні з одними, утворюючи ланцюги й кільця, що не типово для неорганічних сполук. Зв’язки між атомами Карбону можуть бути простими, подвійними й потрійними. Молекули при однаковому якісному складі можуть мати різну будову, а тому й різні властивості. Явище ізомерії – характерна особливість сполук Карбону. В органічній хімії виділяють ряди подібних по складу і властивостям речовин, які називають гомологами.
Однак, незважаючи на істотні відмінності між органічними та неорганічними речовинами, поділ на ці дві групи є умовним. Утворення й реакції органічних речовин відбуваються за тими ж законами, що й для неорганічних речовин. Органічні та неорганічні сполуки можуть взаємно перетворюватися. Наприклад, німецький хімік Ф. Велер синтезував сечовину (продукт тваринного походження) з неорганічних речовин. Німецький хімік Г. Кольбе синтезував з неорганічних речовин оцтову кислоту. Французький хімік М. Бертло синтезував жир, а російський хімік О. М. Бутлеров синтезував цукристу речовину. Ці відкриття довели можливість синтезу органічних речовин з неорганічних поза організмом. Таке взаємоперетворення речовин відбувається й у природніх умовах. Наприклад, в результаті засвоєння нітрогеновмісних мінеральних добрив утворюються органічні речовини, а вуглекислий газ в процесі фотосинтезу зеленими рослинами перетворюється на крохмаль. В лабораторних умовах були синтезовані мільйони сполук Карбону без участі живої матерії.
znau2309
какая я внимательная там чуть-чуть не такой вопрос, правильно так: "какие общие признаки между органической и неорганической ХИМИЕЙ?" если знаешь, ответь...?)
Основні спільні ознаки сполук органічної Хімії : 1. Містять вуглецеві атоми. 2. Можуть містити інші елементи, такі як водень, кисень, азот, сірку, фосфор, галогени та ІНШІ. 3. Мають складну структуру, що дозволяє їм взаємодіяти з іншими сполуками за допомогою різних типів звʼязків, таких як ковалентні, іонні, водневі та інші. 4. Мають різні фізичні та хімічні властивості, такі як розчинність в воді та інших розчинниках, кислотність або лужність, взаємодію з іншими сполуками
emili252
5.В обох областях є закони та принципи, які регулюють хімічні реакції та взаємодії між хімічними речовинами. 6. Області можуть перетинатися, наприклад, у неорганічній хімії можуть використовуватися органічні сполуки та навпаки.
Answers & Comments
Відповідь:
Сполук Карбону в багато разів більше ніж тих, які його не містять. Неорганічна хімія вивчає невелику кількість таких сполук, а саме: оксиди Карбону, карбіди, карбонати, карбонатну кислоту та інші. Органічна хімія вивчає сполуки, до складу яких обов’язково входить елемент Карбон. На відміну від неорганічних, органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми Карбону здатні сполучатися одні з одними, утворюючи ланцюги й кільця, що не типово для неорганічних сполук. Зв’язки між атомами Карбону можуть бути простими, подвійними й потрійними. Молекули при однаковому якісному складі можуть мати різну будову, а тому й різні властивості. Явище ізомерії – характерна особливість сполук Карбону. В органічній хімії виділяють ряди подібних по складу і властивостям речовин, які називають гомологами.Сполук Карбону в багато разів більше ніж тих, які його не містять. Неорганічна хімія вивчає невелику кількість таких сполук, а саме: оксиди Карбону, карбіди, карбонати, карбонатну кислоту та інші. Органічна хімія вивчає сполуки, до складу яких обов’язково входить елемент Карбон. На відміну від неорганічних, органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми Карбону здатні сполучатися одні з одними, утворюючи ланцюги й кільця, що не типово для неорганічних сполук. Зв’язки між атомами Карбону можуть бути простими, подвійними й потрійними. Молекули при однаковому якісному складі можуть мати різну будову, а тому й різні властивості. Явище ізомерії – характерна особливість сполук Карбону. В органічній хімії виділяють ряди подібних по складу і властивостям речовин, які називають гомологами.
Однак, незважаючи на істотні відмінності між органічними та неорганічними речовинами, поділ на ці дві групи є умовним. Утворення й реакції органічних речовин відбуваються за тими ж законами, що й для неорганічних речовин. Органічні та неорганічні сполуки можуть взаємно перетворюватися. Наприклад, німецький хімік Ф. Велер синтезував сечовину (продукт тваринного походження) з неорганічних речовин. Німецький хімік Г. Кольбе синтезував з неорганічних речовин оцтову кислоту. Французький хімік М. Бертло синтезував жир, а російський хімік О. М. Бутлеров синтезував цукристу речовину. Ці відкриття довели можливість синтезу органічних речовин з неорганічних поза організмом. Таке взаємоперетворення речовин відбувається й у природніх умовах. Наприклад, в результаті засвоєння нітрогеновмісних мінеральних добрив утворюються органічні речовини, а вуглекислий газ в процесі фотосинтезу зеленими рослинами перетворюється на крохмаль. В лабораторних умовах були синтезовані мільйони сполук Карбону без участі живої матерії.
Verified answer
Основні спільні ознаки сполук органічноїХімії :
1. Містять вуглецеві атоми.
2. Можуть містити інші елементи, такі як водень, кисень, азот, сірку, фосфор, галогени та ІНШІ.
3. Мають складну структуру, що дозволяє їм взаємодіяти з іншими сполуками за допомогою різних типів звʼязків, таких як ковалентні, іонні, водневі та інші.
4. Мають різні фізичні та хімічні властивості, такі як розчинність в воді та інших розчинниках, кислотність або лужність, взаємодію з іншими сполуками
6. Області можуть перетинатися, наприклад, у неорганічній хімії можуть використовуватися органічні сполуки та навпаки.