Допоможіть будь ласка!!
Даю 90 балів!!!
14. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оціку.
3 листа комсомольця Пастушенка з с. Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області).
« . Ось таке вислухайте, тов. Сталін! Село має 317 дворів, колективізоване на 100%. А що, тут думаєте радянська влада і, не радянська , а чисто буржуазний строй. Пригадайте панщину: 6 днів роби панам, а 7-й - неділя , в яку не можна робити, бо свято. Так і на селі
- щодня роблять в артілі. Коло дому нічого, крім будівель, а ти податок із дому дай за те, що робили в колгоспі, позику підписався в колгоспі на 40 крб. - віддай із дому. Третій рік у колгоспі усуспільнено все, та ще й хлібозаготівлю дай за ту землю, що здав у колгосп [за] 3 роки. Не йди до колгоспу за хлібом, бо ще й сам здай пудів 45 з 3 дес. поля, ну і пай у кооперації 28 крб., аванс і будівництво теж до 15 крб. здай з дому, а [за] продукти за три роки - копійки грошей , отаке життя. Село виконало план на 65 %. Колгосп вивіз весь хліб до фунта, всі культури.
Зараз коням ні в зуб, лише пшенична січка і кроплять мелясом, вже загинуло 56 коней. .. I починають вмирати з голоду люди, пухнуть, діти кажуть - "хліба, хліба" . Не думайте, шановний керівник, що не робили люди (і вдарно), але був недорід, який до уваги ніхто не бере. Прошлий рік урожай був середній і то ледве прожило населення і план був 38 тис. пуд., а зараз 57 тис. пуд. Зараз бригада 86 осіб ходить 3 місяці і нічого не зроблять, день у день ходять під кожну хату. Від початку кампанії уже перешпарили разів 60 кожну хату. Забрали до фунта всі городні (культури], в колгоспі, в колгоспників [залишили] на душу 2 пуда картоплі, а всю до фунта - в заготівлю. Ніякого передбачення на весняний посів, насіння ні фунта немає, ніякої культури І буряки, і капусту квашену забрали, і забирають курей. І здають селяни1, бо нічим годувати, іде таємний забій кролів. Оце таке, товаришу Сталін. Трудодень обійшовся 37
коп., [а] пара чобіт - 36 крб , пара черевиків - 26-22 крб., костюм - - 80 крб., який був 25 [крб.] прошлий рік. Ви розумієте, що і пачка папірос 35 коп. розкурочних. Отак, тов.
Сталін, сто день на одну пару чобіт, урівнялка, довели владу рад: Керують [не] робітники і селяни , [а] поміщики та буржуї, тому що робітник не буде висисати останньої крові й серця, тому що він розуміє голод і холод. Фунта соломи не дають, в хатах холод, розкуркулюють бідняків, колгоспників викидають з колгоспу за те, що хліба не дають.
Зажим - не дають селянові балакати на зборах, садять і судять нізащо.
Що захотіли активісти, то й зробять, а маса і при чому. Сільраду вибрали, але й жодного члена вибраного, всі нові й нові чужі люди, не вибрані, і та ж кооперація, і все . Маса населення підбурена проти радвлади, немає ніякої культроботи, одна хлібозаготівля й годі, сільбуд закритий, ніхто не йде, чекаючи з дня на день смерті. Робітникам,
яКі працювали колись у колгоспі, а зараз пішли на промисловість, їх дітям і дружинам нема спокою. пайок, який привозять, забирають голодні. Вечором не можна вийти в село, бʼють каміннями, зкидають чоботи, в кого є. населення босе, голе, голодне, діти не відвідують тколи, тоже босі , голі й голодні, [без] гарячих сніданків [не] один місяць і хліба, ше чай без цукру. В селі ні гасу світить, ні мила, про жири, то й не згадуй, нема соняшника, ні фунта з 40 га не залишилось, все в заготівлі". »
Answers & Comments
Ответ:
Дане історичне джерело - листи комсомольця Пастушенка з села Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області) - можна оцінити як цінне свідчення про життя селян в колективізованому селі України у 1930-х роках. Листи висвітлюють низку проблем, з якими зіткнулися колективні селянські господарства, відсутність посівного матеріалу, недостатню врожайність, втрати у тваринництві та викликані цим проблеми з годівлею людей. Також у листах описано різні форми обтяження, які накладає колективна власність на селян, відмінні від панщини, але також несправедливі та обтяжливі. Автор висловлює своє занепокоєння станом речей і закликає владу звернути на це увагу.
Загалом, листи є цінним джерелом для вивчення життя селян в колективізованому селі України та дають можливість краще зрозуміти складність ситуації того часу. Однак, важливо зазначити, що оцінка джерела може бути упливнена політичним поглядом автора, оскільки листи були написані на тлі політики колективізації та індустріалізації, які були запроваджені комуністичною владою.